Аргонавти Всесвiту (на украинском языке)

Повторювалося те ж саме, що вiдбувалося пiд час польоту астроплана з Землi на Венеру, кали радiозв'язок з експедицiєю також надовго обривався через неподоланнi космiчнi перешкоди. Але тепер становище було значно тривожнiшим.

Тодi астроплан летiв за найпростiшим маршрутом, який був розроблений ще першими ентузiастами мiжпланетних подорожей на початку нашого вiку. То був час, коли польоти в свiтовий простiр вiдбувалися хiба що в науково-фантастичних романах, а вченi, якi виношували цю смiливу iдею в тишi своїх кабiнетiв, примушенi були задовольнятися лише теоретичними розрахунками. Такi розрахунки дуже прислужилися в подальшому.

Напiвелiптичний маршрут польоту Земля-Венера, наприклад, логiчно витiкав iз взаємного розташування орбiт цих планет, iдея його була цiлком правильною, як довели всi подальшi перевiрки. Мiжпланетний корабель, вилетiвши за цим маршрутом i встановивши правильний курс у Всесвiтi, обов'язково мусив досягти Венери.. I завадити йому, привести до iншої точки мiжпланетного простору могла б тiльки виключна, катастрофiчна причина..

Зовсiм iншою була картина тепер.

До споконвiчної схеми i спiввiдношення небесних свiтил втрутилася нова сила - комета, яка пролiтала крiзь Сонячну систему. Астроплан, вилетiвши з Венери, потрапляв до сфери її тяжiння i мусив описати в просторi складну криву яка кiнець кiнцем приведе його на Землю. Докладнi розрахунки, проведенi найновiшими швидкiсними електронними обчислювальними машинами, говорили саме так. Астрономи на пiдставi таких розрахункiв розробили для експедицiї академiка Риндiна новi строки вильоту з Венери i новий курс. Зрозумiло, як важливо було б тепер стежити за польотом астроплана за тим новим маршрутом!

Втiм, через те, що мiжпланетний корабель академiка Риндiна залишався невловимим навiть, для найпотужнiших земних телескопiв i радiолокацiйних установок, астрономи могли б стежити за його польотом виключно за радiограмами з астроплана. Мiж тим, цей зв'язок обiрвався, i тепер нiхто на Землi не знав про дiйсне становище i мiсцеперебування корабля.

Грунтуючись на розрахунках, астрономи, певна рiч, могли першого-лiпшого дня i першої-лiпшої секунди визначити на небеснiй картi ту точку, в якiй мусив перебувати мiжпланетний корабель. Але все це були тiльки теоретичнi розрахунки. I хоч би якими точними i переконливими вони були, все одно вони не могли замiнити собою практичних вiдомостей, реальних повiдомлень про долю живих людей, перших вiдважних посланцiв Землi в мiжпланетний простiр!

Людство хвилювалося з кожним днем бiльше. Астрономи не виходили з обсерваторiй. Вони вiдривалися вiд телескопiв лише для того, щоб у тисячний раз знову зануритися в перевiрку обчислень, i припиняли обчислення тiльки для того, щоб знову припасти до окулярiв телескопiв. Оператори провадили безперервнi чергування бiля радiолокаторiв i найчутливiших радiоприймальних устроїв. Астроплан лишався невидимим i нечутним. Мiж тим, наближався вже час, коли можна було б сподiватися помiтити його на небозводi у виглядi найдрiбнiшої виблискуючої iскорки, принаймнi у найпотужнiшi земнi телескопи Кримської i Кантонської обсерваторiй.

I ще одне питання хвилювало Землю: де спуститься мiжпланетний корабель? Московський i Пекiнський iнститути мiжпланетних сполучень опублiкували спiльне комюнiке, в якому говорилося, що мiсце спуску остаточно ще не визначено. Могли бути два варiанти.

Якщо академiку Риндiну вдасться загальмувати рух астроплана, спуск буде можливим на Азовському морi. Коли ж гальмування буде утруднене, тодi посадочна швидкiсть буде надто великою i для зниження доведеться обрати океанськi простори. Все це з'ясується тодi, коли поновиться радiозв'язок з "Венерою-1", коли астроплан опиниться у безпосереднiй близькостi до Землi.

Людство чекало...

I в цьому напруженому чеканнi Землю наче блискавка облетiло перше повiдомлення, передане потужною московською радiостанцiєю, яке сповiщало:

- Кримська обсерваторiя виявила в просторi мiжпланетний корабель "Венера-1"! Астроплан наближається до Землi! За обчисленнями обсерваторiї вiн через дванадцять днiв зможе розпочати кругове гальмування, облiтаючи Землю по елiпсах!

I на протязi всiх тих дванадцяти дiб не було на земнiй кулi людини, яка не вдивлялася б ночами в зоряне небо, намагаючись вiдшукати там нову крихiтну iскорку - корабель академiка Риндiна. Втiм, природно, всi такi намагання були даремними, побачити астроплан неозброєним оком було неможливо. Це знали всi - i все ж таки наполегливо вдивлялися в небо: а може, пощастить помiтити?..

Минали днi й ночi. Московське радiо передавало тепер короткi бюлетенi:

- Мiжпланетний корабель "Венера-1" наближається. Його можна спостерiгати вже через звичайнi телескопи!

- Вiд експедицiї одержано першу пiсля обриву радiозв'язку радiограму. Академiк Риндiн сповiщає, що екiпаж астроплана почуває себе добре. Ультразолоте вкриття iнфрарадiю вiд впливу космiчного промiння цiлком виправдало себе!