Байки

14 апреля [1858].

ВОРОНА I ЛИС (ХИТРА СОРОКА)

Пробігає Лис голодний,Через пеньки скаче;Аж слухає: десь ВоронаНа гілляці кряче.Прибігає, хоть видати,Та ніяк дістати!..Лис хитриться і вертиться,Давай підмовляти.

Підмовляє, щоб ізлізла,Заглядає в очі,Обіцяє м’яса гори,Ворона не хоче.«І не хочу, і не можу, –Стала говорити: –Іди, – каже, – коли хочеш,На село дурити!..Ти думаєш, що ВоронаРозуму не має,Сидить собі на гілляці,Нічого не знає.

Та я знаю, що ти хочеш,Як собака, їсти,І хіба б я дурна була,Щоб думала злізти».«Бог з тобою, голубонько! –Став Лис прикидатись. –Та тепер вже, зозуленько,Нічого боятись:Вийшов указ з того світу,Щоб мир був усюди,Щоби мирно собі жили

І звірі, і люди…»А Ворона розважає:«Брешеш ти, мій враже!»Далі кругом подивиласьТа й Лисові каже:«Та який же мир той будеТа спокій між нами,Коли онде йдуть до лісуСтрільці із хортами!»«Будь здорова, голубонько!»«А то що? куди ти?»«Таже стрільців несе лихо,

Треба утікати!..»«А указ же з того світу,Що про мир писали?»«Може, вони ще указуТого й не читали».«Ну, не бійся ж, голубчику:Я лиш так сказала;Але вашого указуІ я не читала!..»

18 апреля [1859].

ВОВК, СОБАКА І КІТ (СТАРИЙ ПЕС)