Читаем Енеїда полностью





31 А послі танців варенухиПо филижанці піднесли;І молодиці-цокотухиТут баляндраси понесли;Дидона кріпко заюрила,Горщок з вареною розбила,До дуру всі тоді пили.Ввесь день весело прогулялиІ п’яні спати полягали;Енея ж ледве повели.


32 Еней на піч забрався спати,Зарився в просо, там і ліг;А хто схотів, побрів до хати,А хто в хлівець, а хто під стіг.А деякі так так хлиснули,Що де упали — там заснули,
Сопли, харчали і хропли;А добрі молодці кружали,Поки аж півні заспівали, —Що здужали, то все тягли.


33 Дидона рано ісхопилась.Пила з похмілля сирівець;А послі гарно нарядилась,Якби в оренду на танець.Взяла кораблик бархатовий,Спідницю і карсет шовковийІ начепила ланцюжок;Червоні чоботи обула,Та і запаски не забула,А в руки з вибійки платок.


34 Еней же, з хмелю як проспався,Із’їв солоний огірок;Потім умився і убрався,Як парубійка до дівок.Йому Дидона підослала,
Що од покійника украла,Штани і пару чобіток;Сорочку і каптан з китайки,І шапку, пояс з каламайки,І чорний шовковий платок.


35 Як одяглись, то ізійшлися,З собою стали розмовлять;Наїлися і принялися,Щоб по-вчорашньому гулять.Дидона ж тяжко сподобалаЕнея так, що і не знала,Де дітися і що робить;Точила всякії балясиІ підпускала разні ляси,Енею тілько б угодить.


36 Дидона вигадала грище,Еней щоб веселіший був,І шоб вертівся з нею ближче,І лиха щоб свого забув:
Собі очиці зав’язалаІ у панаса грати стала,Енея б тільки уловить;Еней же зараз догадався,Коло Дидони терся, м’явся,Її щоб тілько вдовольнить.


37 Тут всяку всячину іграли,Хто як і в віщо захотів,Тут инчі журавля скакали,А хто од дудочки потів.І в хрещика і в горю дуба,Не раз доходило до чуба,Як загулялися в джгута;В хлюста, в пари, в візка ігралиІ дамки по столу совали;Чорт мав порожнього кута.


38 Щодень було у них похмілля,Пилась горілка, як вода;Щодень бенькети, мов весілля,
Всі п’яні, хоть посуньсь куда.Енеєві так, як болячціАбо лихій осінній трясці,Годила пані всякий день.Були троянці п’яні, ситі,Кругом обуті і обшиті,Хоть голі прибрели, як пень.


39 Троянці добре там курили,Дали приманку всім жінкам,По вечорницям всі ходили,Просвітку не було дівкам.Та й сам Еней, сподар, і панюПідмовив паритися в баню…Уже ж було не без гріха!Бо страх вона його любила,Аж розум ввесь свій погубила,А бачся, не була плоха.




Перейти на страницу:

Похожие книги

Заразные годы
Заразные годы

«Заразные годы» — новая книга избранных писем счастья Дмитрия Быкова за разные годы. Мало кто помнит, что жанр злободневной поэтической колонки начался еще в огоньковский период автора. С тех пор прошло уже больше 20 лет: письма счастья перекочевали в «Новую газету» и стали ассоциироваться только с ней. За эти годы жанр не надоел ни автору, ни читателям — что еще нужно, чтобы подтвердить знак качества?В книгу «Заразные годы» войдут колонки последних лет и уже признанные шедевры: троянский конь украинской истории, приезд Трампа в Москву, вечный русский тандем, а также колонки, которые многие не читали совсем или читали когда-то очень давно и успели забыть — к ним будет дан краткий исторический комментарий.Читая письма счастья, вспоминаешь недавнюю и самую новую историю России, творившуюся на наших глазах и даже с нашим участием.

Дмитрий Львович Быков

Юмористические стихи, басни