Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії

Е— е… гаразд, нервую_ЧИСЬі погодилася Герміона. Розгорнула книжку, і Гаррі побачив, що символ, який вони досліджували, був саме на _{ційстор}інці вгорі. Герміона легенько прокашлялася й почала читати

— "Було собі троє братів, і брели вони якось у сутінках по безлюдній звивистій дорозі…"

— Мама нам завжди казала, _Щоце було опівночі, — докинув Рон, потягуючись, і заклав руки за голову, щоб зручніше було слухати. Герміона роздратовано на нього зиркнула.

Вибач, але мені здається, що опівночі звучить страшніше! — пояснив Рон.

Наче нам і так не вистачає в житті страхіть, — не стримався Гаррі. Ксенофілій, здається, не звертав на це великої уваги, а просто дивився на небо у вікні. — Далі, Герміоно.

— "За якийсь час брати підійшли до річки. Вона була надто глибока, щоб перейти вбрід, і надто бурхлива, щоб перепливти. Однак брати навчені були мистецтву чарів, тому вони просто махнули чарівними паличками, і над підступною водою виник міст. Коли вони вже були на сере дині цього мосту, дорогу їм

заступила постать у каптурі

І ось з ними заговорила Смер_ть »

— Вибач, —урвав її Гаррі, — але з ними заговорила Смерть?

— Це ж казка, Гаррі!

— О—о, так, вибач. Далі.

— " J ось з ними заговорила Смерть. Вона була сердита, що її обдурили, і що три нові Жертви вислизають у неї з—під носа, бо раніше всі подорояс_нітоПилися у цій річці. Але Смерть була підступна. Во_На вдавано привітала трьох братів з такими успішними чарами і сказала, що кожен з них заслуговує від неї на винагороду за те, що так хитромудро її уникнув.

І от старший брат, що був дуже войовничий, забажав отримати наймогутнішу в світічарівну паличку: паличку, з якою він завжди перемагав би суперників, паличку, гідну чаклуна, котрий здолав саму Смерть! Смерть тоді підійшла до найстарішої на березі річки бузини, зробила з її гілкичарівну паличку і віддала її старшому братові.

Середульший брат, що був дуже пихатий, вирішив ще більше принизити Смерть і захотів здобути здатність воскрешати померлих. Смерть знайшла на березі річки камінь і подала його середульшому братові зі словами, що цим каменем він зможе воскрешати мертвих.

А тоді Смерть запитала третього, меншого брата, що він бажає. Менший брат був найскромніший і наймудріший з усіх братів і не повірив Смерті. Тому попросив дати йому щось таке, що дало б йому змогу звідти піти, і щоб Смерть не йшла за ним по п'ятах. І Смерть вельми неохоче вручила йому свій плащ—невидимку".

— Смерть мала плащ—невидимку?—знову втрутився Гаррі.

— Щоб непомітно підкрадатися до людей,—пояснив Рон. — Бо іноді їй набридає підбігати до них, ляскати в долоні й верещати… вибач, Герміоно.

— "Тоді Смерть відійшла вбік і пропустила трьох братів, а вони пішли собі далі, з подивом обговорюючи пригоду, яка з ними сталася, й захоплюючись дарами Смерті.

Через деякий час шляхи братів розійшлися.