Квентін Дорвард

_{Батько Вальтера Скотта жив у місті, але в діда був маленький маєток, і там минала більша частина дитинства письменника. Серед мальовничих гір і річок Шотландії новий порядок речей, створений промисловим переворотом, дався взнаки не одразу. Маєток діда був оточений селищами горян і руїнами старовинних рицарських замків, про які навколо ходили цікаві оповідання й казки. Хлопчик зростав, оточений цими оповіданнями, з дитинства звик цікавитися минулим, з жадобою слухав оповідання, старі пісні-балади, тримав їх у пам'яті. Коли він виріс, то почав їх записувати. З нього вийшов аматор старовини, археолог і історик, заглиблений більш у думки про далеке минуле, ніж про сучасне. У сучасному — матеріальні розрахунки, гроші; міста, де за димом фабричних димарів навіть і неба не видно; люди, заглиблені в думки про власну користь, прибутки, та інші люди, заглиблені в думки про хліб щоденний. А в минулому, — так здавалося майбутньому письменникові, — подвиги феодальних героїв — рицарів, які дбали тільки про свою славу і честь; їхні горді замки; живописний побут з живописними народними звичаями, піснями, казками, чудовими оповіданнями.}

_{Згодом, 1811 року, купивши собі на березі річки Твіду клаптик землі, Вальтер Скотт переїхав туди на постійне мешкання з родиною й багажем, який складався з 24 возів, де було спаковано його колекцію старовинних предметів. Як він сам розповідав, у багажі здебільшого були старовинні мечі, луки, щити й списи; «родина індиків влаштувалася в шоломі хороброго маркграфа}

[2]_{, і, наскільки я пам'ятаю, навіть корови несли прапори й аркебузи (старовинна вогнепальна зброя)». Вальтер Скотт побудував собі тут будинок на зразок старовинного шотландського замку. Він скидався на музей і зовні і зсередини. Хазяїн цього замку почав потроху прикуповувати сусідні земельні ділянки.}