Нєзнайка
Сінєглазка.
От'єбісь! Надоєл! Дурак!Нєзнайка.
Сінєглазочка, что я таково сказал?Мальвіна
Нєзнайка.
Нєт, я с Прібалтікі.Мальвіна.
Ах, как інтєрєсно, скажітє мінє своє ім'я.Нєзнайка.
Нєзнаускас. Простітє мєня, я сєйчас.Сінєглазка і Нєзнайка ідуть в просторну уборну, звідки в самом скором врємєні доносяться противні женські п'яні матюки і звуки ляпасів.
Мальвіна.
Боже мой, я етого нє винєсу. Какой мен, какой мужчіна!Буратіно.
Мальвіна, вони в сральню пішли, а ми давай в ванну пойдьом.Гурвіник.
Та куда ж ви пойдьотє, там Красна Шапочка іщо з утра сидіт.Мальвіна.
Отстаньтє от мєня, кобєлі протівні! Я етого не винєсу! Боже мой!З уборной чути крики Сінєглазки: "Я їбала твої бабки, я їбала твою машину, жлоб, казьол!". Чути знову ляпаси і опять ридання. Женскій плач звучіт в унісон красиво і мощно. Його звуки будять Самодєлкіна, матроса торгівельного флоту, і Карашдаша, художника-китчмена.
Самодєлкін
Карандаш.
Не трогай, вона заразная. І вобщє, какого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за блядь? Шо за розклади? Я Буратіну сказав, шоб помив посуду. Блядь, де чистота, де ікебана? Щас всє пойдут нахуй.Самодєлкін.
Ха-а. Не хуя не знаєте про матросів, салабони.Карандаш.
Шо за Антоніо? Меня Карандаш звуть.Самодєлкін.
Ну, считай, шо ти довиябувався.Самодєлкін швиря собаку Артемона в рило Карандашу. Артемон і Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Незнайка. Він тихо плаче. Він сидить, охопивши голову двома руками і плечі його трясуться. При цьому весьолість Самодєлкіна сягає вищого рівня.
Самодєлкін
Самодєлкін реве і танцює чочотку. З уборної раком вилазить відпизжена Сінєглазка.
Сінєглазка
Карандаш.
А зараз всі на хуй пойдуть.Гурвіник.
Дайте мені жида дружбани, дайте жида, от моя просьба.Сінєглазка стоїть раком на півдорозі між уборною і общею залою. Вона блює і співає. З вани чути веселі звуки, іздаваємиє Красною Шапочкою. Хлопці гуляють. Не приймають участі в веселощах тільки плачущий Нєзнайка, Мальвіна і Пєтрушка, мовчазний карлік в кепкє. Мальвіна підходить до ридаючого Нєзнайки, кладе йому руки на плечі і пестить його.
Мальвіна.
Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу, уйдьом і будєм щасліви.Нєзнайка, кайфуючи, що його пожаліли, з усією силою б'є головою в стіну і ридає ще громче.
Мальвіна.
Ну-ну, нє надо, она вас нє стоіт. Нє надо, хорошій мой.Відповіддю їй служать удари голови об стінку.
Сінєглазка
Карандаш.
Буратіно, я сказав, піди ото, що Сінєглазка наблювала, підмети і підбери штукатурку! Це твої друззя, я їбу ваще, шо такоє?!Гурвіник
Пірат-жид пада на підлогу і розбивається. Карандаш стовпіє.
Гурвіник
Карандаш
Самодєлкін
Входить Красна Шапочка одягнута в красіву резинову красну шапочку і більш ні в що. Вона красива, гола, мокра і лінива.
Красна Шапочка.
Я так устала, тут такой шум. Буратіно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлєвізор.Буратіно кидається угождать красавіце.
Мальвіна
Красна Шапочка.
Я нє голая, а обнажонная.Буратіно включа тєлєвізор. В тєлєвізорі Мнацаканов.
Мнацаканов.
А сєйчас прєдлагаю вам відєосюжет із Каліфорніі. Два пасажирських експреса столкнулісь меж собой. По прєдварітєльному подщоту число жертв прєвишаєт...Раптово Мнацаканов помічає обнажонну Красну Шапочку, давиться і починає ікать.
Гурвіник
Мнацаканов.
Я, собствєно...Красна Шапочка починає соблазнітєльно чухать собі живіт і хіхікать.
Синєглазка