ГЖЕГОЖ ЯНУШ

НАЙДОВШИЙ ПОЛІТ ПОШТОВОГО ГОЛУБА

Grzegorz Janusz -Najdłuższa wyprawa pocztowego golębia

Nowa Fantastyka 4/1992

Миколай сидів у своїй хатці в Далекому Лісі і загортав подарунки у кольоровий папір. Як і завжди, він залишив це на останню мить – бо ж через пару днів вже свята – і зараз вся кімната була завалена подарунками, рулонами паперу, в'язками стрічок і листами від дітей. На підлозі лежали стоси смаколиків, пластмасових машинок, гвинтівок, ляльок з їхніми кольоровими платтями, кубиків, настільних ігор, м'ячиків та книжок з картинками.

Миколай взяв плитку шоколаду з горіхами, відгорнув золоту фольгу і повільно гриз Від солодкого в нього були попсовані зуби.

- От пива б я випив, - зітхнув він.

Якусь хвильку він сидів, не рухаючись. Потім згорнув зі стола всі торби з цукерками та рум'яними яблуками. Вийняв з шухляди аркуш паперу і олівець.

Він вирішив написати листа:

Дорогий Пане Боже!

Бажаю Тобі всього найкращого з оказії Твого Дня Народження. Пане, в мене до Тебе є величезне прохання. Тобі ж відомо, що ніколи я не отримував подарунка, і зараз теж не прошу про нього. Я б хотів, Господи, щоб ти простив мені решту кари. Я вже й так досить настраждався. Стільки років з тяжким мішком на спині, в мороз, через сніг по коліна, від однієї хати до другої, і завжди сам. І на додаток – ще в тому дурнуватому костюмі.

Господи, прошу простити мене! Клянусь, я завжди буду хорошим. І ніколи вже не ударю дитину.

Переклад: Марченко Володимир Борисович