Читаем Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту полностью

Покупець: Ще б пак, я розлючений, я мусив пертися до вашого магазину, а він мені зовсім не по дорозі, ще й з роботи довелося раніше піти.

Ден: Я теж злився б. Такого не мало статися, особливо з новеньким пилососом.

Покупець: Отож бо, не мало такого статися.

Ден: Дуже прикро, що ми вас підвели. Чим ми можемо вам допомогти?

Покупець:

Я хочу, щоб мені безплатно замінили зламаний пилосос на новий.

Ден: Я розумію. Дозвольте мені перевірити, що ми можемо з цим зробити…

Імітуючи тон обуреного покупця, Ден спілкується з ним на одному рівні. Покупець відчуває, що його невдоволення почули та зрозуміли. Тому він утрачає бажання влаштувати скандал, бо вважає, що співрозмовник на його боці. Так Денові швидше вдається знайти прийнятне рішення, чого не сталося б, якби він сказав: «Та розслабся, чуваче, це ж лише пилосос!» (Хоча саме так він іноді й думає.)

Зверніть увагу на те, що Ден насправді не погодився безплатно замінити пилосос (можливо, він не має права ухвалювати таке рішення). Він не звинувачував своїх колег у тому, що сталося, і не сказав нічого несхвального про відповідний бренд пилососів. Використовуючи нунчі, ви можете «увійти в резонанс» із кимось, нічого не обіцяючи й не підкладаючи свиню іншим людям.

Під час першої зустрічі з важливою для вас людиною згадайте мою пораду, нехай вона й видається вам контрінтуїтивною: якщо менше думати про себе й зосередитися на всіх, крім себе, ви в оптимальний спосіб налагодите добрі стосунки, яких так потребуєте.

Чи варто розпитувати співрозмовника

Нам часто кажуть, що запитання під час першої зустрічі з новою людиною — це добре. Безумовно, запитання до співрозмовника — це значно краще, ніж безперервний монолог про себе. Але вам може здаватися, що ви застосовуєте нунчі, коли насправді це не так. Розпитуючи співрозмовника, ви зосереджуєте на ньому увагу, але якщо не помічаєте його реакції на ваші запитання, то аж ніяк не покладаєтеся на нунчі. Чи не бентежать співрозмовника ваші запитання? Чи не зашарівся він, чи не почав затинатися або озиратися? Можливо, він примружився від люті? Не кожен скаже вам відверто: «Гей, це не надто тактовно!», але про обурення свідчитиме мова тіла, і вам треба її розуміти.

Тут я можу навести особистий приклад. Наведений далі діалог змусить будь-яку людину з азіатською зовнішністю якнайшвидше перервати розмову й надалі наполегливо уникати такого співрозмовника.

Людина з браком нунчі: Ти звідки?

Азіат у діаспорі: З [Окленда / Бірмінгема / Парижа / іншого міста в країні, де азіати становлять меншість населення].

Людина з браком нунчі:

Ні, звідки ти насправді? Ну, твої батьки — вони з якої країни?

Що взагалі коїться у вашій голові, коли ви запитуєте про таке?

Власне, у свідомості людини з браком нунчі з наведеного прикладу є певний набір «правильних» відповідей (Китай, Японія, Корея тощо), і, якщо співрозмовник не вибирає варіант із цього набору, у її голові ніби спалахує червона лампочка з написом: «Неправильна відповідь».

Бентежить, наскільки часто мені доводилося пояснювати, чому не варто про таке розпитувати. Утім, в інструкції до фенів для волосся досі пишуть, що ними не можна користуватися, приймаючи ванну, тож, мабуть, деякі речі просто треба повторювати знову і знову. Отже, якщо ви не спецагент міжнародної служби, яка полює на майстра перевтілень, не варто запитувати про щось співрозмовника, а після його відповіді казати: «А от і ні!» — або в будь-який інший спосіб ставити під сумнів його щирість. Будь ласка, прийміть відповідь на ваше запитання й не прискіпуйтеся.

«Та мені ж просто цікаво було!» — це в жодному разі не виправдання в такій ситуації. Ваша допитливість не позбавляє співрозмовника права відповідати на ваше запитання так, як він уважає за потрібне. Або не відповідати взагалі. Це стосується й запитань на кшталт: «Коли вже плануєш одружуватися/вагітніти/худнути?» Не забувайте правило нунчі № 4: «Ніколи не нехтуйте змогою помовчати».

Невеличкий тест: визначте відповідальну людину

Уявіть, що ви менеджер з роботи з клієнтами та працюєте в компанії, яка продає ергономічні веганські кавоварки, виготовлені відповідно до всіх етичних міркувань. Якось увечері, коли ви вже відпочиваєте вдома після робочого дня, телефонує керівник вашого підрозділу й каже, що треба якнайшвидше їхати на коктейльну вечірку в центрі міста, оскільки її влаштовує друга за обсягом клієнтської бази у світі веганська мережа кав’ярень. Погані новини полягають у тому, що ви вже пропустили частину заходу, і, коли приїдете на вечірку, у вас залишиться з півгодини на спілкування. Як оптимально використати цей час?

А. Роздати надруковані рекламні матеріали всім, кого ви там зустрінете.

Б. Підійти до найстаршого й найбільш лисого білого чоловіка в залі.

В. Підійти до людини, яка найстильніше вдягнута.

Г. Підійти до найгаласливішої людини.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Алхимия человеческого духа
Алхимия человеческого духа

Под «алхимией» автор этой книги, космическая духовная сущность по имени Крайон, подразумевает Новую Энергию, приходящую в последние годы на планету Земля. Это энергия, меняющая мировоззрение людей, а через него — судьбу всего мира. Крайон говорит о новых силах человека и о том, что все мы «стояли в очереди», чтобы быть на этой планете именно в это время! Сможем ли мы действительно измениться? Сможем ли мы на самом деле создавать свою собственную реальность? Безусловно! В третьей книге Крайона Дух говорит с нами как с равными и несет ту же энергию любви, что и во времена зарождения нашей планеты. Он не пугает человечество грядущими катастрофами, но настраивает нас на планетарную творческую работу. Если эта книга напомнит вам тепло родного дома, значит, вы действительно начинаете понимать, кто вы есть на самом деле!

Крайон , Ли Кэрролл

Самосовершенствование / Эзотерика
Мышление разведчика. Почему одни люди видят все как есть и принимают правильные решения, а другие — заблуждаются
Мышление разведчика. Почему одни люди видят все как есть и принимают правильные решения, а другие — заблуждаются

Приходилось ли вам ловить себя на том, что вы выдаете желаемое за действительное, отстаиваете идеи, в которые верите, и защищаетесь от тех, в которые не верите? Если это так, то вам, как и многим, свойственно мышление солдата. Но чтобы принимать правильные решения, нужно тренировать мышление разведчика. Разведчик не бросается в бой. Он выходит, осматривает территорию и возвращается с точными данными. Его главная цель — узнать истину.Люди, мыслящие как разведчики, чаще принимают правильные решения не потому, что они умнее других или знают больше. Просто они вооружены привычками и определенными навыками, которые, впрочем, может освоить каждый. Эта книга для всех, кто хотел бы узнать, как это можно сделать.На русском языке публикуется впервые.

Джулия Галеф

Самосовершенствование