Полное собрание сочинений

Павел Михайлович Клименко, падший спившийся человек, встречает на дороге кота, который приводит его к двери особняка с надписью «РАЗУМНЫЙ ДОМ» и просится в нее. Павел звонит в дверь. Ему открывает красивая женщина и приглашает войти. Павел пытается уйти, но женщина неожиданно зовет его по имени и отчеству. Павел входит в дом и обнаруживает, что попал в необычное помещение. Его там знают, принимают как человека, беседуют с уважением, ценят его достоинства и, в конце концов, вынуждают поверить в собственные силы. В процессе общения с новой знакомой, которая ему открыла дверь, они выходят на пляж. Он удивляется, откуда в его городе море, пляж, тропический лес. Оттуда он звонит домой (детям, изгнавшей его жене, внукам, друзьям, коллегам и другим), смотрит ТВ. От обитателей дома он слышит, что это разумный дом.

В итоге он исцеляется и тогда находит выходную дверь. Он улаживает все свои проблемы.

Позже он пытается найти разумный дом, но там покинутое жилье, больше ничего.

Юлий Гарбузов

4 мая 2006 года, четверг

Ромео з Шипшинівки (Не закончено)

(Кохання у Шипшинівці) (Не завершено)

Коли цвіте шипшина, рожеві потоки рясно заливають усю Шипшинівку — усі ближні пагорби яри та вирви. А запах який розноситься! Звідусіль злітаються до нас бджоли, з ранку до вечора збираючи запашний мед. Не знаю, правда це чи ні, але добрі люди кажуть, що кращого меду, ніж у Шипшинівці, немає ніде в цілому світі.

Середина п’ятдесятих років 20 століття. Влітку на колгоспному полі працюють школярі, що перейшли до 9-го класу. Серед них дочка директора місцевої сільської школи (його дружина — завуч цієї ж школи) та син простих колгоспників, батько якого загинув на фронті. Діти подобаються один одному, у їхніх душах зароджується щось подібне до кохання.

Протягом літніх канікул діти щодня зустрічаються. Хлопець зізнається дівчині в коханні. Вона відповідає взаємністю.

Починається навчальний рік. Відношення хлопця і дівчини дедалі міцнішають. На них звертають увагу односельці, зокрема і батьки. Хлопчикова мати милується ними, але батьки дівчинки розлючені тим, що вона покохала не сина сільського лікаря, з батьками якого вони віддавна приятелювали, а простого колгоспника. Вони намагаються завадити дочці кохати свого обранця. Дівчина їх не слухає, скаржиться хлопцеві. Він пропонує їй після закінчення 10 класу поїхати одразу на цілину, де їм ніхто не завадить. Дівчина погоджується і під час наступної лайки з батьками випалює матері в очі їхній план щодо цілини.

Усвідомивши всю серйозність відносин між дітьми, батьки замислюють свій таємний план розлучення дочки з небажаним женихом.

Коли настає літо, дівчина переходить до 10 класу, а хлопця залишають на другий рік у 9-му. На це погоджуються вчителі, підлеглі батьків дівчини. Після іспитів дівчину забирають батьки з собою на відпочинок до Криму. Разом з ними їде лікар з сином та дружиною. Там вони створюють умови для розвитку взаємовідносин між їхньою дочкою та сином лікаря. Це їм вдається, бо діти були близько знайомі з дитинства, хлопець був начитаний, розвинений, добре знав історію і т. д. Дівчина захоплюється студентом і забуває колгоспника. Директор школи та завуч радіють, що їхні плани здійснилися.

Після повернення додому дівчина холодно розмовляє з колишнім коханим і повідомляє, що вона «по-справжньому покохала іншого». Хлопець благає її забути студента, говорить, що так, як він, більше ніхто кохати не в змозі. Але вона невблаганна, ображає його. Так кілька разів. Принижений, він іде геть, цілу ніч блукає по берегу Дніпра і більше не іде до школи.

Він замикається в собі й починає майструвати з катанки «шпагу» та ніж з зовнішнього кільця підшипника. Потім він з’являється до школи за 10–15 хвилин до дзвінка, заходить до свого колишнього класу, підходить до дівчини зі словами: «Нарешті я знаю, що ми будемо навіки разом!» пронизує дівчину наскрізь своєю «шпагою». Підбігає вчитель і б’є хлопця по голові урною для сміття, але той обертається й пронизує цією ж «шпагою» і вчителя. Перелякані діти здіймають галас, кидаються хто куди. Хлопець іде до кабінету директора, але його там немає, шукає завуча, теж без успіху, нарешті вибігає на шкільний двір. Там до нього наближаються фізрук та воєнрук з криками «Кинь ніж!». Хлопець сміється і вбиває себе ножем.

Юлій Гарбузов

21 квітня 2004 року, середа

Харків, Україна

Как Павел Филлиппович от рака излечился (Не закончено)

Уважаемые господа,