Читаем Unknown полностью

       2) за допомогою широкомасштабної економічної експлуатації, як-то: конфіскації всіх накопичених надлишків, машинного і, в першу чергу, транспортного обладнання, річкових барж і т.д.;

          3) шляхом приєднання великих частин цього центрального регіону до підлягаючих реструктуризації адміністративних округів, зокрема, до Білорусії, України, Донського краю.

        Тим самим для всіх інших територій також відкриваються можливості для використання Московії як місця заслання небажаних елементів.


      Б) Білорусія

         Білорусія - в культурному відношенні, так само як і в економічному, - являє собою досить відсталу частину СРСР. Крім того, це другий за величиною в СРСР єврейський резерват з повністю заселеними євреями містами, такими як Білосток, Мінськ, Полоцьк, Вітебськ і ін.

       Відродження самостійного національного життя, так само як і створення життєздатної державної структури, можна розглядати як надзвичайно тривалий і складний процес. Білорусь культурно більш відстала, ніж, скажімо, Литва, і експлуатується єврейством більшою мірою, ніж Польща. Проте, з огляду на необхідність ослаблення російського центру, подібні спроби варто було б вітати.

       СРСР обмежив площу Білорусі територією від північно-західного кордону з Польщею і приблизно до р. Проня. Справжньою ж столицею всього регіону мав би стати Смоленськ. До Білорусі можна було б зарахувати населення або в адміністративному порядку приєднати половину площі Смоленської області, а також частину адміністративного округу Калінін (раніше Твер). Завдяки цьому межа Білорусі наблизилася би до Москви приблизно на 250 км.

         Якщо виникнення самостійної політики розглядається як бажане, то розчленовування цій галузі, наприклад, на користь польського Генерал-губернаторства, що не рекомендується.


      В) Естонія, Латвія і Литва

       Щодо цих територій постає питання, чи повинна їм бути відведена особлива роль майбутнього району розселення німців і асиміляції расово найбільш придатних.

          Якщо така мета буде поставлена, то для цього регіону будуть потрібні абсолютно особливі підходи в рамках спільної справи.

       Що передбачає необхідність вжиття заходів щодо депортації широких прошарків інтелігенції - зокрема, латиської - в корінні російські райони. також потрібно приступити до розселення значної маси німецького сільського населення. Можливо в цих цілях після фільтраціі небажаних елементів вдасться вилучити великий контингент відповідних для цього німецьких поселенців з числа поволзьких німців. Можливим видається також заселення датчан, норвежців, голландців і - після переможного закінчення війни - англійців, з тим щоб протягом життя одного або двох поколінь можна було приєднати ці землі в якості знову германізованих до корінних німецьких територій.

        Виселення великих груп расово неповноцінного населення з Литви в цьому випадку виявиться, швидше за все, також неминучим.


      Г) Україна (окраїна)

         Головним центром варязької держави, правляча верхівка якого була утворена скандинавами, став Київ. Але навіть після татарської навали Київ ще довгий час грав роль контрполюса Москви. Його національний спосіб життя, всупереч постулатів московитської історіографії, яка домінувала у європейській науці, ґрунтується, по суті, на майже безперервній традиції.

        Політичним завданням на цій території може стати сприяння зростанню національної самобутності, можливо, аж до створення суверенної держави, яка могло б або самостійно, або у взаємодії з Доном і Кавказом у формі Чорноморського союзу здійснювати постійне стримування Москви та гарантувати безпеку зі сходу для великого німецького життєвого простору. З економічної точки зору цей район міг би одночасно виконувати функції великої сировинної бази і допоміжного джерела продовольчого постачання для Великого німецького рейху.

         До тієї частини, яку в СРСР прийнято вважати чисто українською, також можна було би приєднати прикордонні райони російського центру, - як уже було сказано - щоб послабити його і одночасно підтримувати постійну конфронтацію. В даному випадку мова може йти про частини Курського і Воронезького адміністративних округів.

          На досягнення цієї політичної мети пізніше має бути також зорієнтоване адміністративне та економічне облаштування всієї цієї території.


      Д) Донська область

          Населена донськими козаками. Національно вони набагато менш самостійні, ніж українці, просочені московитською культурою, політично орієнтовані також переважно на Москву, але більш розвинені, ніж білоруси. Завдання на цій території схожі з завданнями в Білорусії.

       Бажаним було б також розширення цієї області в північному напрямку до адміністративного округу Саратов і її приєднання до території німців Поволжя.


      Е) Кавказ

Перейти на страницу:

Похожие книги

Вдова
Вдова

В романе, принадлежащем перу тульской писательницы Н.Парыгиной, прослеживается жизненный путь Дарьи Костроминой, которая пришла из деревни на строительство одного из первых в стране заводов тяжелой индустрии. В грозные годы войны она вместе с другими женщинами по заданию Комитета обороны принимает участие в эвакуации оборудования в Сибирь, где в ту пору ковалось грозное оружие победы.Судьба Дарьи, труженицы матери, — судьба советских женщин, принявших на свои плечи по праву и долгу гражданства всю тяжесть труда военного тыла, а вместе с тем и заботы об осиротевших детях. Страницы романа — яркое повествование о суровом и славном поколении победителей. Роман «Вдова» удостоен поощрительной премии на Всесоюзном конкурсе ВЦСПС и Союза писателей СССР 1972—1974 гг. на лучшее произведение о современном советском рабочем классе. © Профиздат 1975

Виталий Витальевич Пашегоров , Ги де Мопассан , Ева Алатон , Наталья Парыгина , Тонино Гуэрра , Фиона Бартон

Советская классическая проза / Неотсортированное / Самиздат, сетевая литература / Современная проза / Пьесы / Проза