Unknown

2 

листопада 1938 року Ріббентроп і Чіано * влашто­вують у Відні «арбітражну» комедію. Західну частину Закарпатської України вони дарують Угорщині, а схід­ну Берлін лишає тимчасово в своєму розпорядженні, ба­жаючи таким чином заохотити Будапешт дати згоду на остаточне приєднання до воєнної осі Берлін — Рим. Поки це станеться, роль адміністратора Східного Закарпаття ви­конуватиме «уряд» Августина

Волошина, виконуватиме за вказівками та інструкціями німецького консула в Хус- ті —

Гофмана.

І ось в той час, як уніатське духовенство Ужгорода й Мукачева урочисто вітало вояк і жандармів Хорті, «сві­тило» тієї ж уніатської церкви Августин Волошин ха­зяйнував у Хусті зі зграєю «січовиків», одягнутих у ні­мецьку есесівську форму і озброєних німецьких гвин­тівками та кулеметами. Хазяйнував за методами, цілком запозиченими в Гітлера і Гіммлера. З допомогою свого спільника Ю. Ревая він насамперед організовує сітку концентраційних таборів, куди «січовики» запроторюють тисячі селян і робітників, у першу чергу членів та при­хильників Комуністичної партії. З вигуками: «Січ вам радість несе — нація понад усе» січові есесівці вдирають­ся до сіл і чинять криваві бешкети. Очолює цей набрід випускник Львівської уніатської духовної семінарії Іван Рогач.

До невеличкого Хуста хмарою сунули «закордонні кореспонденти», серед них більшість — німці. В реакцій­ній пресі СІЛА, Англії та Франції з’являються «телегра­ми від власних кореспондентів», які сповіщають про ви­никнення на Закарпатті «грізного антирадянського П’є­монту» *. Слідом за «консулом» Гофманом прибуває ко­респондент «Фолькішер беобахтер» Бегал. Обох їх вша­новує Волошин гучним бенкетом: в особах Гофмана і Бе­гала «Карпатська Україна» дістала гітлерівських наміс­ників, а «уряд» — вершителів своєї долі.

Майже водночас з цими гітлерівцями прибуває з Бер­ліна до Хуста агент Мельника Галаган з 20 досвідченими диверсантами. Штати були укомплектовані, можна було приступити до створення фашистської «держави».

Насамперед Волошин розпускає всі партії, а на їх місце організовує чисто фашистську партію, на зразок НСДАП, так зване «Українське національне об’єднання» (УНО). Очолює цю партію також запеклий уніат, брат Юрія Ревая — Федір.