Записки коменданта

Так стояли близько двох годин. Одні навпроти одних. Через дві години автобуси несподівано завелись і рушили донизу, у бік річкового вокзалу. Хвилин п'ятнадцять очікували, допоки «стійка» достеменно підтвердила, що автобуси справді від'їхали. І ось команда «відбій».

Своєю готовністю ми деморалізували противника та унеможливили атаку. Сотні врешті пішли спати, окрім однієї, задіяної в охороні. Всі були втомлені, але з відчуттям перемоги. Починало світати. Минала перша ніч. В Українському Домі.

БЛОКАДА КАБМІНУ

За останню добу вуличні акції перемістилися до Кабміну. У ніч на п'ятницю прихильники Ющенка заблокували входи до Адміністрації Президента та Будинку уряду. Тому працівники Кабміну так і не змогли почати працювати. Ввечері стало відомо, що за фактом блокування Кабміну Генпрокуратура порушила кримінальну справу.

«5 канал». 27.11.2004 00.05

Двері Кабміну заблокували під народні пісні. Учора вранці, близько 11.00, коли кореспонденти «КП» наблизилися до будівлі Кабінету Міністрів, усі підходи до неї вже було заблоковано. Причому живі помаранчеві заслони виставили відразу на чотирьох перехрестях — на кутах квадрата вулиці Грушевського, Шовковичної, Інститутської, Садової. На перехресті вулиць Інститутської і Садової з помаранчевими і жовто-блакитними прапорами близько 300 осіб співали українські народні пісні: «Несе Галя воду» і «Червону калину». Всі спокійні, тільки от до приміщення уряду пропускали небагатьох. Є тут навіть свій комендант, який перевіряє документи і вирішує, кому можна проходити.

«Комсомольськая правда в Украине». 27.11.2004

Четвер. 25 листопада.

- Що планує робити штаб? - запитав я.

- Поняття не маю, - відповів Андрій, котрий офіційно у штабі відповідає за формування охоронних структур.

- Взагалі є якийсь план дій, чи кожен має робити, що вважає за потрібне?

Як на мене, то нема жодного плану. Лідери сперечаються між собою і за день по п'ять-сім разів змінюють рішення. Виглядає, штаб сам не сподівався, що приїде така кількість людей.

- Як нам діяти? Яка твоя думка? - намагаюсь конкретизувати розмову.

- Треба створювати свій штаб в Українському Домі. Навіщо очікувати на чиїсь вказівки. Існує загальна концепція: визнати вибори недійсними і зняти режим Кучми. Тож треба організовувати людей і діяти...

- Добре, я згоден. А штаб не звинуватить нас в самодіяльності?..

- Штаб сам не знає як бути. Вони ще нам дякувати повинні, а не звинувачувати.

Вирішуємо об'єднати усі організовані середовища в охоронні структури. Нас уже понад 700 бійців. Організованих і дисциплінованих. Більшість майже не спали три ночі, але вони завзяті й відважні. Довго думали, як маємо впізнавати один одного в натовпі. Вирішуємо: - білі спортивні шапки. Вони недорогі і здалека помітні. Загальні збори. Призначаю нових сотників і десятників.

Керівники доповідають: люди потребують відпочинку бодай кілька годин. Другий поверх Українського Дому спеціально облаштовуємо для ночівлі охоронних груп. Складаємо графік чергування.

Хлопці втішені. Тільки-но перші дві сотні лягли відпочивати, надійшла інформація від народних депутатів, що є дозвіл увійти до Жовтневого палацу.

Тривога. Збір біля службового входу. Відпочити не вдалося. Вишиковуємося у дволаву - і до Жовтневого. Народні депутати ввійшли першими. Міліціонери пустили їх без проблем. Проте коли почали заходити хлопці в білих шапках, спробували їх зупинити. Коротка сутичка.