1918 год

Рада прислала анкетно-следственную комиссию. В нее вошел, между прочим, бывший учитель истории Лубенской гимназии г. Мшанецкий. В правительстве Голубовича он стал почему-то товарищем морского министра. Кого допрашивала комиссия – не помню. В Куринь она, если не ошибаюсь, не явилась. Во всяком случае, в номере «Киевской мысли» от 26 или 27 апреля мы прочли подробное изложение прений в Раде по поводу Куриня. Говорилось о том, что в Лубнах под видом украинской части объединились русские офицеры, которые собирают вокруг себя все враждебное революции и Украине. Ораторы требовали немедленной ликвидации монархической шайки. Если не ошибаюсь, один из них заявил даже, что дальнейшее существование Куриня – угроза украинскому правительству. «Киевской мысли» за 1918 год мне за границей найти не удалось. «Народна воля» (26-IV) следующим образом излагает часть заседания Малой Рады 25 апреля, которая касается Куриня:

«Лубеньский комендант-черносотенець

В першу чергу Мшанецькiй (с.р.) зробiв од iмени анкетно-слiдчоi комисii повiдомления про разслiдувания незакономерных вчипкiв лубеньского коменданта Шулкова. Комисiя вправдовне своэ тыжневоi работы выяснила слiдуюче:

Як тильки вступило украiньске i нiмецьке вiйсько в м. Лубнi, то зразу объявив себе комендантом м. Лубень i Повiту сотник Петров, а через два днi був призначений отоманом дiвiзii Натiевим Д. Шулков, котрий незадовго перед сим оселився в Лубнях i не мав нiякого звязку з украiньскою державою i мiсцевою люднiстю. Шулков належит до класу помiщiкiв, чоловiк вихований в прiнцiпах старого самодержавного уряду. Одразу вiн оголосив повгг на восковому стаж, Ыдновив смертну кару, в прикази № 3, установив цензуру на вси видання i оповiстки громадьских установ. Д. Шулков русофiл и монархiст. Бiля ного згуртувались подiбнiдо його офiцери, випадково перебуваючi в Лубнях, дрiбъязки роciйскоi армii, якi нiчого спiльного не мають с укражьскою республикою i навпъ вороже ставляються до нei. Шулков, згидно з розпорядженними Натiева, зорганiзував куржь, до якого охоче записувались помiщики i землевластники для обстоювання cвoix iнтepeciв. До курiня приймали по посвiдчениях видатних помiщикiв. Комендант призначав своiми помiшниками неукраiнцiв (Грубе, Данiлевич, бувший вiйськовий начальник), по канцелярii пристава Зубрицького; оттоманом курiня перевертня нiмецького Лiтовцева (генерал), сотниками – полковника Лаготiно, Смiрнова i инших непевних людей. Свiдомих украiнцiв, як Котух, герой Дробницький i инши навмисне одпихались на заднiй план i могли бути лише рядовыми козаками. Хоч по наказу мiнiстрiв вид 14 лютого курiнь не повинен перевишать сотнi, мiсцевий куринь маc бiльше трьох сотень. Пiд приводом i керуваниям ворогiв народности i украiнства курiнь скоро выявив себе в конт-революцiйной дiятельности: арештувались комiтети, сeльскi управи (Калайдинцi Круглик, Оржиця, Опушки, Чутiвка), арештував навмисне громадьских дiячiв членiв земельних комiтетiв сельских та волостных управ по вказiвках землевластникiв, аби пожувати роботу зазначену в унiверсалах Центральноi Ради. Було заарештовано голову Оржицького волостного комiтету, писаря Онушковського комiтету. Старшини курiня залякають народ погрозамй i бiйкою, розстрiлом.

3 арештного дому при лубеньскому земствi було розстрiляно трьох чоловiк. На селах старшинами курiня робляться реквiзiцii харчiв, фиражу, коней, свиней, арештуваються люде без зазначения провини, займаються помешкания шкiл, роспускаються учнi (в Оржицi полковником Лаготiно). Цей же Лаготiно розiгнав земельный комiтет в Чутовцi, одмiнив распоряджения Оржицького волостного комiтету, вчинив польовий суд над тими, хто виконував законну постанову земельного комiтету, зупинив заав xni6a, приказав повернути взяте з е. кономi Мусьмана nociвнe зерно. Все це робилось нiбито для упорядкования кiнського заводу, якого в дiйсности завсiм не було в маэтку при Чутiвцi, а був вiн при хуторi Веселому, але в 1916 роцi проданий i переведений в Сибiрь. Комендант Шулков утворив вiйськово-польовий суд, навiть де-килька судiв бо при кожному вiддiлi курiня, який посилався на повiт, утворювався окремий суд. Арешти переводились кожним старшиною курiня i сотниками по бажанню. Заарештованних тримали по кiлька день без допиту i обвинувачення а то й цiлими тижнями. Комендант робiв peквiзiцii коней навiть для потреб курiня на земьеюй станцii, крiм того право на реквiзiцiю, чого кому з воякiв xoiлось, давалось комендантом без разбору. Приказом № 6 комендант скасував всi закони i роспорядження Тимчасового Россійського Уряду-Що дня находить скарги на курiнь на грабiжництво, насильство, розбій i т. ин., але й малоi частини не наказують вони с того, що робиться курiнем, бо люднiсть залякана, террорiзована i навiть починае вiрити в безсуднiсть i беззаконнiсть украіньскоi земли.