a9iqnian

“She really is. Keyla. I hope she’s managed to make her way to Ravenhall. If she has, she’ll have a restaurant there.” She took another bite. “As for going south, I’ve thought about it,” she said but didn’t elaborate any further.

"Вона дійсно така. Кейла. Сподіваюся, їй вдалося пробитися до Рейвенхолла. Якщо вона має, у неї там буде ресторан». Вона відкусила ще один шматочок. "Що стосується поїздки на південь, я думала про це", - сказала вона, але не стала уточнювати подробиці.

Maro smiled. “I see. It’s not just your enchanter friend who’s down in the south then.” He looked at the ongoing fight. “I’d like to see it too, if you want a companion on your journey.”

Маро посміхнувся. — Зрозуміло. Це не тільки твій друг-чарівник, який тоді внизу на півдні». Він подивився на боротьбу, що триває. — Я теж хотів би його побачити, якщо вам потрібен супутник у вашій подорожі.

Journeying south instead of teleporting? Ilea thought. She found she liked the idea.

Подорожувати на південь замість телепортації? — подумала Ілея. Вона зрозуміла, що їй сподобалася ця ідея.

She knew that the monsters and dungeons here in the north didn’t run away. Miststalkers, Blue Reapers, the Descent, the Cliffs Elfie once talked about. There were plenty of options for training and fighting.

Вона знала, що монстри та підземелля тут, на півночі, не втекли. «Туманники», «Блакитні женці», «Спуск», «Скелі», про які колись говорив Елфі. Варіантів тренувань і боїв було вдосталь.

She would deliver the key to Claire. She also wanted to investigate the Golden Lily. If only to find out exactly what had happened to Eve, who she’d killed, and who had killed her. She wanted to know that much, at least. But thinking about it filled her with dread.

Вона доставить ключ Клер. Вона також хотіла дослідити Золоту лілію. Хоча б для того, щоб з'ясувати, що саме сталося з Євою, кого вона вбила і хто її вбив. Принаймні вона хотіла це знати. Але думки про це наповнювали її страхом.

I could hire some people to look into Eve. The Lily will show up once I go looking for them. If they have a bunch of people in my level range, it seems an unnecessary risk to rush it.

Я міг би найняти кількох людей, щоб вони заглянули в Єву. Лілія з'явиться, як тільки я піду їх шукати. Якщо у них купа людей з мого діапазону рівнів, здається непотрібним ризиком поспішати.

Her stomach dropped a little when she thought of Eve, covered in blood in her bed. Still, it felt less intense than it once had. It was the same with Petra Birmingale and everything that had happened to Trian.

Її живіт трохи опустився, коли вона подумала про Єву, всю в крові в ліжку. Проте він відчувався менш інтенсивним, ніж колись. Так було і з Петрою Бірмінгейл, і з усім, що сталося з Тріаном.

The first Centurion exploded, the elves moving back to avoid the blast. The shock wave washed over the waiting trio as Ilea finished her meal.

Перший Центуріон вибухнув, ельфи відійшли назад, щоб уникнути вибуху. Ударна хвиля накрила трійцю, яка чекала, коли Ілея закінчила трапезу.

“I’ll stick with these elves for now, I think,” Terok said. “They’re powerful fighters, and they don’t really care about treasures. Perfect group to… help.”

— Гадаю, я поки що залишуся з цими ельфами, — сказав Терок. "Вони потужні бійці, і їм начхати на скарби. Ідеальна група для... допоможіть».

Ilea laughed at that. “It was nice adventuring with everyone.”

Ілея засміялася з цього. «Було приємно пригодувати з усіма».

“You say that like it’s the last time,” Terok said. “I’d offer ale. Feels like an occasion.”

— Ти кажеш так, наче востаннє, — сказав Терок. "Я б запропонував ель. Відчувається як випадок».

Ilea summoned a few bottles. “Southern, not the shit that’s brewed up here. No offense.”

Ілея викликала кілька пляшок. "Південний, а не те лайно, яке тут варять. Без образ».

“We all agree on that,” Terok said, grabbing a bottle. “To adventures, and to new friends.”

— Ми всі згодні з цим, — сказав Терок, хапаючи пляшку. «До пригод і до нових друзів».

Maro took a bottle and raised it as well. “To getting out of necromantic machines and a dungeon of my own making. And to getting out of the responsibility of kingship.”

Маро взяв пляшку і теж підняв її. "Щоб вибратися з некромантичних машин і підземелля, яке я сам створив. І вийти з-під відповідальності царя».

Ilea smiled, raising her own bottle. “To smashing a bunch of Praetorians.”

Ілея посміхнулася, піднявши власну пляшку. «Щоб розбити купу преторіанців».

She wasn’t sure what she’d expected when she’d decided to go north. Making friends with dwarves and Awakened had certainly not been on that list, let alone befriending elves or finding an ancient necromancer king. She supposed with her already being friends with the Vultures, the last bit wasn’t quite as surprising.