Первые отряды войск Директории вошли в город со стороны Святошинского шоссе. Впереди на автомобиле, разукрашенном национальными флагами, ехало 3 человека. К ним навстречу выехал автомобиль с белым флагом от городской думы. Войска Директории шли выстроившись по 8 в ряд. Между войсками и автомобилем выстроилось человек 100, которые несли портрет Шевченко. Манифестация была окружена цепью молодежи. Толпа на тротуарах приветствовала входившие церимониальным маршем войска Директории. Незадолго до входа войск правительственные войска и отряды добровольческих дружин, размещавшиеся в Педагогическом музее, кафе "Франсуа", оставили эти сборные пункты. Войска Директории от Фундукпеевской по Крещатику направились к Царской пл. Вдруг со стороны Думской пл. послышался пулеметный огонь. В ответ последовали выстрелы со стороны проходивших войск. Стрельба продолжалась минут 10. Крещатик моментально опустел. Масса пряталась в подворотни. Это было около 5 часов вечера. На улицах было совершенно темно и пусто. Спустя час, убедившись, что стрельба прекратилась, публика стала расходиться по домам.
(Утро, воскресенье, 15 декабря 1918 года, № 13)
До історії сформування і бойової роботи групи військ УНР Печорського району (зі звітів по команді і слів учасників)
Ініціативна група заарештованих політичних українців, котрі знаходились на Головній Гауптвахті міста Києва, одержавши 20 листопада відомості про те, що український народ під проводом Директорії повстав проти буржуазного гетьманського уряду, котрий торгував долею народу, після наради вирішили прийняти участь в боротьбі. Для цього ініціативна група попоробувала увійти в зв" язок із зовнішнім світом і війти в яку-небудь револьційну організацію, з котрою бажала координувати свою працю. 25 листопада групою був випущений політичний сотник Куликівський, котрому було доручено пройти в штаб військ Директорії, де він повинен був з'явитись до отамана Петлюри і по одержанню директив повідоміть групу. Сотник Куликівський пробрався до військ Директорії, об чім повідомив групу. Вирішено виступить активно тоді, коли буде відомо про загальний наступ Осадного корпусу на Київ. Через відвідувачів (пана В., співробітника мін. праці) групі удалось дістать зброю, котра переховувалась не вважаючи на переодичні обшукування, які проводились по наказу бувшого коменданта міста.
13 грудня з вечірніх газет дізнались про умовини Директорії з німцями. Негайно зроблена була нарада групи, на котрій було вирішено виступить між 13 і 14 грудня. На тієї ж нараді група обрала командуючим військового старшину Вовка, начальником штабу сотника Тютюнника. Було виявлено, що можна сформувати бойову частину у кількості 120–130 чоловік. В 9 год вечора 13 грудня по наказу командуючого сотником Соломінським була обеззброєна варта на Головній Гауптвахті, від котрої було відібрано 16 рушниць. Зараз же під керуванням начальника штабу була вислана озброєна рушницями розвідка в місто в кількості 7 чоловік. Розвідка пройшла під видом російської частини по місту до Софійської площі і повернувшись назад, доложила про стан і розташування охоронних гетьманських і російських частин в місті.
Хоча й не було певних відомостей про ситуацію взагалі, командуючий видав наказ про виступ і зайняття Печерська по виробленому плану. Карні злочинці були зачинені в карцерах. Всі політичні увійшли в бойовий загін… В першу чергу була роззброєна комендантська сотня в кількості 100 чоловік і заарештований бувший комендант міста Києва генеральний хорунжий Тищинський, по наказу котрого були увечері 13 грудня виставлені кулемети в напрямку гауптвахти. Після озброєння всього бойового загону рушницями і кулеметами комендантської сотні, почався наступ з двох боків на особливий гетьманський дивізіон панцирників. Був момент, коли під дужим обстрілом панцирників в бойовому загоні було помітно хитання. Але захоплені прикладом кількох старшин і гайдамаків, люди кинулися на штурм. Панцирники кількістю около 500 чоловік капітулювали. Із зброї було відібрано: З панцирних самоходи, з гармати, коло 100 кулеметів і багато іншої зброї.
Озброївшись, що зветься, до зубів, загін повів наступ на власний конвой гетьмана і 5-й відділ добровольчої дружини. Після короткого обстрілу відділ дружини склав зброю. Впертий бій витримав гетьманський конвой. Ним була відкрита гарматна і кулеметна стрілянина. Бойовий загін зі свого боку пустив в діло гармати і кулемети. Приблизно через 3 години з початку бою конвоєм були вислані парламентьори, котрі заявили, що гетьманський уряд капітулював. До того часу загоном обстрілювався гетьманський палац
3 однієї гармати.
Уже після капітуляції уряду штабом Долгорукова проти бойового загону були послані резерви добровольців. Бойовий загін забирав їх в полон після багнетної атаки. Стрілять не було часу. Всі люди обеззброєних гетьманських і російських частин інтернірувались. По сей час вони знаходяться під охороною бойового загону.