Час смертохристів. Міражі 2077

Трохи згодом Гайдук дізнався, що саме він став причиною смерті Вебера: охоронці під'їзду, побачивши маску технічного інтелігента B.C. Петренка, зрозуміли, що це та птиця, за яку обіцяна була висока винагорода: в їхньому комп'ютері значилося, що це — небезпечний державний злочинець. А забарилися вони подзвонити за номером телефону довіри 666 тільки тому, що довго сперечалися, як поділити гроші на трьох. Врешті-решт якось домовились. І коли двоє злочинців виходили з квартири Вебера, один з охоронців спробував їх зупинити — щоб бути першим і забрати собі левову частку грошей. Він та його дружки отримали постріли в обличчя.

Але це не врятувало Альфреда Ісааковича від загибелі.

97.

10 серпня 2077 Київ

Розповсюджено по каналах Інтернету

і телебачення

ЗАЯВА

Члена Верховного Директорату, Маршала юриспруденції, Генерального Прокуратора України І.О.КРЕЙДИ

Увагу ГЕПРУ останнім часом привернув факт показу по загальнодержавному каналу телебачення нібито докуменшального сюжету про нібито вбивство колишнього гетьмана України К-Д. Махуна нібито його правонаступником, нинішнім главою Держави В.Я. Клинкевичем. До ГЕПРУ звертаються громадяни з численними проханнями дати роз'яснення — чи йдеться про чергову фальшивку так званого Фронту Визволення України, чи про реальний факт.

Виходячи з презумпції невинності будь-якого громадянина, доки його провина не буде доведена судом, ГЕПРУ з метою дотримання законності і справедливості взяла у своє провадження справу можливого вбивства гр-на К-Д. Махуна і постановила:

1. Провести всебічне вивчення запису сцени вбивства для встановлення ідентичності чи фальсифікації запису.

2. Викликати на допит до ГЕПРУ гр-на В.Я. Клинкевича як свідка, взявши з нього попередньо підписку про невиїзд (за згодою командування визвольної армії Чорної Орди).

3. Провестиексгумацію тіла гр-на К-Д. Махуна для повторної судово-медичної і балістичної експертизи.

ГЕПРУ регулярно інформуватиме громадськість про результати слідства.

І.О. Крейда.

98.

Верховний магістр церкви Христової Смерті, отець Калерій, він же Сансизбаєв, і десяток Воїнів Світла — Святих отців-опричників змерзли і змокли під сніговою зливою, очікуючи, коли їм видадуть, як обіцяно, отця Івана. Стояли перед дев'ятиповерховою будівлею колишнього міністерства екології, пофарбованою у зелені і жовті кольори. У цій будівлі, що стояла неподалік від площі Жертв ЧК, розмістилася військова комендатура Батийської особливої дільниці, куди перевели отця Івана після допиту його Мохамад-беком. Опричників від холоду і дощу не рятували ні вовчі хутра, ні сулія самогону, що ходила по колу, і тільки Сансизбаєв погордливо відмовлявся ковтнути «буряківку», привезену з Димера одним з опричників. Боявся, що помітять, як порушує він святі закони шаріату. Смертохристи голосно сперечалися, де краще стратити отця Івана. Одні пропонували податися на Лису Гору — але там, в руїнах академічного ядерного реактора, ще була небезпечно висока радіація. Інші бажали привезти священика до Печерської Лаври, але військовий комендант Лаври, майор жандармерії Чорної Орди, заборонив проведення будь-яких масових маніфестацій на території військової частини. Зійшлися на тому, щоб розіп'ята Івана на Батиєвій горі, над урвищем, по дну якого тече річка Либідь, щоб усе місто бачило, як Темна Енергія карає воскресохриста. Що довше дудлили самогон, то більше вірили, що з отцем Іваном відійде з цієї землі останній відступник-воскресохрист, і що Київ і вся територія улусу повністю перейдуть під омофор смертохристів.