Доки кава не охолоне

Усі ці п’ятнадцять років Фуміко підтримувала Мікі, коли її, Кеї, не було поряд. Негаре був її батьком і, Кеї не мала в цьому сумнівів, дарував їй свою величезну любов, аби відсутність матері не була такою відчутною. А ще в Мікі була Казу, яка стала для дівчини доброю матір’ю й старшою сестрою. Кеї нарешті зрозуміла, що з Мікі завжди були ці турботливі люди, які її любили, які виховували, підтримували й усі ці п’ятнадцять років дбали про її щастя.

«Дякую, що ти зростала, оточена любов’ю й турботою. Уже те, що ти виросла такою здоровою й гарною, робить мене невимовно щасливою… Це все, що я хочу тобі сказати… Відкрити свої справжні почуття

…»

— Мікі…

Не витираючи сліз, Кеї якомога радісніше посміхнулася доньці.

— Дякую за честь народити тебе…

Кеї повернулася з майбутнього з червоним заплаканим обличчям. Але всі відразу зрозуміли, що то були сльози щастя. Негаре полегшено зітхнув, Когтаке й собі заплакала, а Казу тепло посміхнулася, ніби бачила все на власні очі.

— З поверненням, — сказала вона.

Наступного дня Кеї лягла в лікарню. Навесні наступного року вона народила здорову й життєрадісну дівчинку.

У журнальній статті про міську легенду писало: «Зрештою, незалежно від того, помандруєте ви до майбутнього чи повернетеся в минуле, теперішнє однаково не зміниться. Тому хочеться запитати: яка користь від того стільця?»

Але Казу досі вірить, що…

«Хай там які труднощі спіткали людину в теперішньому, усе можна пережити. Головне — не втрачати надії. А якщо цей стілець може подарувати вам надію, то він точно стоїть тут не даремно».

Та, як завше незворушна, вона лише скаже:

— Випийте каву до того, як вона охолоне.

Про автора

Тосікадзу Кавагуті народився 1971 року в місті Ібаракі префектури Осака в Японії. Писав п’єси й робив постанови для Sonic Snail Theater Group (Gekidan Onsoku Katatsumuri). Найвідоміші п’єси — «Подружжя», «Пісня на заході сонця» і «Час для сім’ї». Це перший роман автора, написаний за однойменною п’єсою. Її представила на театральній сцені трупа «1110 Produce», яка здобула перший приз на X Театральному фестивалі Сугінамі.