Читаем Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту полностью

Усе зводиться до правила нунчі № 4: «Ніколи не не­хтуйте змогою помовчати». Якщо ви зачекаєте, на більшість ваших запитань знайдуться відповіді, і вам не потрібно буде говорити жодного слова.

Перший тиждень на роботі

Згадайте правило нунчі № 3: «Щойно зайшовши в кімнату (у цьому разі — опинившись на новій роботі), пам’ятайте, що всі інші були тут довше, ніж ви». Спостерігайте за іншими, щоб отримати інформацію. Будь ласка, не намагайтеся справити враження, жартувати чи пригощати всіх суші в перші декілька днів. Така поведінка аж ніяк не призводить до тих наслідків, яких очікують люди, які так чинять. Вам і справді треба знайомитися з усіма новими для вас людьми, але переважно для того, щоб скласти про них уявлення, а не задля пошуку підтримки чи пліток. Спостереження мусить мати вищий пріоритет, ніж намагання бути чарівним.

Не розкривайте жодної особистої подробиці про себе, коли цього можна уникнути, навіть якщо ця особиста інформація здається вам цілком безпечною, наприклад, про те, де ви живете або скільки маєте дітей. Говорячи про себе, ви блокуєте своє нунчі, оскільки забуваєте про співрозмовника.

Запам’ятайте: на новому місці роботи протягом перших місяців спостереження це головне. Є таке старе прислів’я: «Добре ім’я краще, ніж багатство». Інакше кажучи, якщо ви насамперед створите собі репутацію відповідального та працелюбного співробітника, потім люди пробачатимуть вам значно більше помилок у роботі.

Нунчі для тих, хто ненавидить свою роботу

Я вас розумію. Можливо, ситуація з вашою роботою настільки жахлива, що жодна з моїх порад не викликає у вас ніякого відгуку. Може, ваш колега — збоченець, шеф — садист, а умови оформлення лікарняного — нелюдські. Усе залежить від вашої галузі, загального стану економіки й потреби утримувати родину: імовірно, ви просто не можете дозволити собі змінити місце роботи.

У такому разі хочу запропонувати вам пораду корейського буддистського монаха Геміна Суніма, автора міжнародного бестселера «Усе побачиш, коли пригальмуєш. Правила виживання у метушливому світі»[55]:

«Якщо ідучи вранці на роботу, ви раптово запитуєте себе: “Невже я муситиму так жити завжди?”, спробуйте ось що: наступного ранку прокиньтесь трохи раніше і посидьте у тиші, як під час медитації. Дихайте глибоко і повільно. Спитайте себе, як саме ваша робота допомагає іншим, хай якою незначною чи неочевидною ця допомога була б. Зосередившись на інших, ви зможете відновити для себе сенс і мету вашої роботи».

Це найблагородніший вияв нунчі, тож я хочу повторити: «Спитайте себе, як саме ваша робота допомагає іншим,

хай якою незначною чи неочевидною ця допомога була б». Може, ви не так часто справді допомагаєте клієнтам. Може, від вас вимагають затримуватися на роботі так довго, що ви сидите там до приходу прибиральників. Але, можливо, ви єдина людина, яка з цими прибиральниками вітається. Невже вони не заслуговують на те, щоб їх помітили? Чому б вам не пригостити їх кавою або печивом? Прибиральникам теж хотілося б сидіти вдома, ви не пуп землі.

Чи допоможуть вам такі вчинки з ентузіазмом мчати на остогидлу роботу? Мабуть, ні. Але вони нададуть вам щось надзвичайно важливе — відчуття сенсу під час виконання безглуздої обридливої роботи.

Невеличкий тест

Дайте відповідь на викладені далі запитання про свою роботу. Не розмірковуйте, просто відповідайте. Правильних відповідей тут немає, це ваша власна вправа з розвитку нунчі.

А.

Опишіть одним реченням, які саме якості співробітника найбільше цінують у вас на роботі?

Б. Поясніть, як ви зрозуміли те, про що сказали, відповідаючи на запитання А.

В. Хто на вашому теперішньому чи попередньому місці роботи однозначно краще працював уранці, а хто — у другій половині дня?

Г. Чи не стикалися ви з подвійними стандартами у ставленні співробітників до особистих справ? Наприклад, чи не бувало так, що співробітник А

 постійно відвідує вистави театрального гуртка при школі своєї дитини, і ні в кого й за вухом не свербить, проте співробітник Б завжди втрапляє в халепу через таку ж поведінку?

Ґ. Чи виконують мовчазні люди у вас на роботі більше завдань, ніж інші? Або вони просто небалакучі? Їх поважають більше чи менше, ніж їхніх говірких колег?

Якщо у вас не знайшлося готової відповіді, скористайтеся наступною робочою нарадою, щоб придивитися до своїх колег. Неважливо, чи зможете ви відшукати потрібні відповіді, головне — зосередитися на нунчі й дозволити думкам за щось зачепитися. Так ви дізнаєтеся про своїх співробітників значно більше, ніж просто відшукавши відповіді на ці окремі запитання.


Розділ 9. Нунчі в разі тривожності


Перейти на страницу:

Похожие книги

Алхимия человеческого духа
Алхимия человеческого духа

Под «алхимией» автор этой книги, космическая духовная сущность по имени Крайон, подразумевает Новую Энергию, приходящую в последние годы на планету Земля. Это энергия, меняющая мировоззрение людей, а через него — судьбу всего мира. Крайон говорит о новых силах человека и о том, что все мы «стояли в очереди», чтобы быть на этой планете именно в это время! Сможем ли мы действительно измениться? Сможем ли мы на самом деле создавать свою собственную реальность? Безусловно! В третьей книге Крайона Дух говорит с нами как с равными и несет ту же энергию любви, что и во времена зарождения нашей планеты. Он не пугает человечество грядущими катастрофами, но настраивает нас на планетарную творческую работу. Если эта книга напомнит вам тепло родного дома, значит, вы действительно начинаете понимать, кто вы есть на самом деле!

Крайон , Ли Кэрролл

Самосовершенствование / Эзотерика
Мышление разведчика. Почему одни люди видят все как есть и принимают правильные решения, а другие — заблуждаются
Мышление разведчика. Почему одни люди видят все как есть и принимают правильные решения, а другие — заблуждаются

Приходилось ли вам ловить себя на том, что вы выдаете желаемое за действительное, отстаиваете идеи, в которые верите, и защищаетесь от тех, в которые не верите? Если это так, то вам, как и многим, свойственно мышление солдата. Но чтобы принимать правильные решения, нужно тренировать мышление разведчика. Разведчик не бросается в бой. Он выходит, осматривает территорию и возвращается с точными данными. Его главная цель — узнать истину.Люди, мыслящие как разведчики, чаще принимают правильные решения не потому, что они умнее других или знают больше. Просто они вооружены привычками и определенными навыками, которые, впрочем, может освоить каждый. Эта книга для всех, кто хотел бы узнать, как это можно сделать.На русском языке публикуется впервые.

Джулия Галеф

Самосовершенствование