ПІСНІ

Прийшла смерть моя,Легке то­читься…Ти мо­ри, ма­ро,Коли хо­четься.Я віддам земліВсі кісткі мої,А на світ пу­шуЛиш щілки мої!Не ум­руть во­ни:Кожна щілоч­каПолетить жи­ва,Як та пчілоч­ка;Полетить жи­ваІ по­ко­титься,В сотні, ти­сячіПереплодиться.І я знов жи­вийСвіт ог­ля­дую,

Смерті пер­шоїНе при­га­дую.Прийде дру­га смерть -Світ зчорніється,Земля вся в снігуЗабіліється.І весь світ ма­раЗморить го­ло­домІ щілки моїЗціпить хо­ло­дом.Але хо­лод тойНе уб'є жит­тя.Перейдуть віки,Ожиє ди­тя.Перейдуть віки,Світ за­ва­литься,Вогнем-стовогнемВесь роз­па­литься.І сніги тоді

Паром ки­нуться,І щілки моїЗнов про­ки­нуться.І щілки моїЗнов про­ки­нуться,Найдуть зем­лю знов,Знову ки­нуться.Найдуть зем­лю знов,Знову ки­нуться,В сотні душ жи­вихПерекинуться.І піде жит­тяЗнов дра­би­ною,І я виг­ля­нуЗнов ди­ти­ною.А ти ждеш, ма­ро!Легке то­читься,Ти не жди - мо­ри,

Коли хо­четься.Місяць, рік піждеш -Що уво­ди­ти?Трудно ду­ми всіРазом спло­ди­ти.Трудно ду­ми всіРазом спло­ди­ти;Чого ж ждеш, ма­ро?Що уво­ди­ти?

17 ав­гус­та

ОЙ ТИ, КА­ЛИ­НО, ОЙ ТИ, МА­ЛИ­НО...

Ой ти, ка­ли­но, ой ти, ма­ли­но,Ой чо­му ти не рос­ла?Ой ли­бонь-бо те­бе, чер­во­на ка­ли­но,Ой ли­бонь-бо те­бе, чер­во­на ка­ли­но,Бистра во­да зай­ня­ла.Ой ти, ка­ли­но, ой ти, ма­ли­но,Ой чо­му ти не цвіла?

Ой ли­бонь-бо те­бе, чер­во­на ка­ли­но,Ой ли­бонь-бо те­бе, чер­во­на ка­ли­но,Бистра во­да за­нес­ла."Ой во­да гра­ла, ме­не не зай­ма­ла,Не тим-бо ж я не цвіла.Не цвіла я з го­ря, що мо­го яво­раНе цвіла я з го­ря, що мо­го яво­раБистра во­да зай­ня­ла.Зайняла во­да, зай­ня­ла бист­ра,Покотила на Ду­най,А мені, ка­лині, бідній си­ро­тині,А мені, ка­лині, бідній си­ро­тині,Тяжка ту­га та пе­чаль.Зайняла во­да, зай­ня­ла бист­ра,Покотила на ріку,А мені, ка­лині, бідній си­ро­тині,А мені, ка­лині, бідній си­ро­тині,Тяжка ту­га довіку!"

СЕРБСЬКА ПІСНЯ