Дочекався яСвого святонькаВиряджала в світМене матінка.Виряджала в світМати ріднаяІ промовилаМені, бідная:"Нехай, сину мій,Ми працюємо.Нехай цілий вікМи горюємо;Нехай сохну я,Тато горбиться,Ти на світ поглянь,Що там робиться, -Та не всі ж, як ми,В землі риються, -Може, є такі,Що і миються;Та не всі ж, як ми,Димом куряться, -Може, є такі,Що й не журяться.Коли знайдеш їх,Милий синочку,Ти склони себе,Як билиночку,Ти склони себе,Як билиночку, простели себе,Як рядниночку.Спина з похилуНе іскорчиться,Чоло з порохуНе ізморщиться.Спина з похилуНе ізкривиться,Зато ступить панТа й подивиться;Зато ступить панНа покірногоІ прийме тебе,Як добірного.І в годиночку -На драбиночку.І підеш тоді,Милий синочку,І з панами самПорівняєшся,В сріблі-золотіЗакупаєшся;В сріблі-золотіЗакупаєшся,З полем батьковимРозпрощаєшся!"Але сталосяДруге святонько:Виряджав у світМене батенько.Виряджав мене,Путь показував,Говорив менІ приказував:"Видиш, сину мій,Як працюємо,Видиш, сину мій,Як горюємо.Кождий на світіНа то родиться…Не дивись на світ,Що там робиться!І на пчіл поглянь:Є робучії,Але й трутні єНеминучії.Так і на світі:Їдні риються,Другі потом їхТілько миються.Будь ти проклятий,Милий синочку,Як пігнеш такимСвою спиночку;Як пігнеш такимСвою спиночку,Як простелишсяНа рядниночку.І чоло тобіНехай зморщиться,І хребет тобіНехай скорчиться!Ти тікай від них,Як від гадини,Ти не жди від нихПерекладини;Ти не жди від нихПерекладини,Ти у світ ідиНа оглядини.Ти у світ іди,Милий синочку,Ти усе спізнай -І билиночку.Тоді з світом тиПорівняєшся,В добрі-розуміЗакупаєшся,В добрі-розуміЗакупаєшся,З полем батьковимПривітаєшся!"