ПІСНІ

Не зга­даю гад­ки,Не змис­лю я мислі!..Як чорнії хма­ри,Чорні ду­ми звис­ли!Порадь, ма­ти, що діяти,Ой чи жи­ти, чи вми­ра­ти?Порадь, моя ма­ти!Розпукає сер­це,Каменіють гру­ди.Скажи, моя не­не,Що зо мною бу­де.Кажуть лю­ди: "В світі ча­ри;В світі лю­ди, не та­та­ри -Не бу­деш без па­ри!"Ой світе мій, світе!Лушпина оріха!Де твої роз­кошіТа де твоя втіха?

Нудно в тобі, як в не­волі,Тілько му­ка, тілько болі,Ні волі, ні долі!І ви, мої лю­ди,Люди - не та­та­ри,Чи хоч раз ви ру­куСироті по­да­ли?Кому го­ре - го­ре й бу­де,Другим жа­лю не при­бу­де,Люди ж мої, лю­ди!Наоколо гля­неш -Та й ка­ме­нем ста­неш,А на се­бе гля­неш, -Як би­ли­на, в'янеш.Лист за лис­том опа­дає,Рік за ро­ком уп­ли­ває,Назад не вер­тає!Не зга­даю гад­ки,Не змис­лю я мислі,

Як чорнії хма­ри,Чорні ду­ми звис­ли.Порадь, ма­ти, що діяти:Ой чи жи­ти, чи вми­ра­ти?Порадь, моя ма­ти!

ОЙ ВИЙ­ДУ Я У СА­ДО­ЧОК...

Ой вий­ду я у са­до­чок -В са­доч­ку ка­ли­на,Край ка­ли­ни шов­ком шиєЛюбая дівчи­на.Подивлюся на ка­ли­ну -Вона роз­пу­кає!Подивлюся на дівчи­ну -Дівча обіймає.Тая ж са­ма ка­ли­нонька,Та вже за­ви­ну­лась;Тая ж са­ма дівчи­нонька,

Та вже відвер­ну­лась.Завинулась ка­ли­нонькаТа й не роз­пу­кає;Відвернулась дівчи­нонькаТа й не пог­ля­дає.Ой вий­ду я у са­до­чок,Буду виг­ля­да­ти,Чи не вий­де моя ми­лаРути підли­ва­ти.Вийшла ми­ла, по­хо­ди­ла,Рути не підли­ла,Тілько вер­хи поз­ри­ва­ла,На во­ду пус­ти­ла!..Тая ж ру­та зе­ле­ная,Та цвіту не­має;Та ж дівчи­на мо­ло­дая,Та вже не ко­хає.Стоптав би я те­бе, ру­то, -Та з жа­лю не мо­жу;

Забув би я те­бе, ми­ла, -Забути не мо­жу!Ой вий­ду я у са­до­чок,Стану край вікон­ця,Чи не вий­де моя ми­лаЩе раз до схід сон­ця?А ми­лая, як не тая,Спить собі, дрімаєТа но­во­го мо­ло­до­гоК сер­цю при­гор­тає.Тії ж очі, тії бро­ви,Та не той хлоп­чи­на;Та ж го­луб­ка ко­ло нього,Та вже не дівчи­на.Прострілив би я вас з лу­ка!Та з лу­ка не пал­ко!Положив би вічно спа­ти,Та все чо­гось жал­ко!

БОГДАЙ ТЕБЕ