Читаем Принц Ґаллії полностью

— Гм. А мені здавалося, що він мав супроводжувати свою сестру, принцесу Нору.

— Пані Елеонора приїде трохи згодом, разом зі старшим братом, королем доном Альфонсо.

— Навіть так! Цікаво… Отже, на прийомі будуть принцеса Бланка і, можливо, ґраф де Уельва. Ще хто?

— Пані Жоанна, сестра ґрафа Біскайського.

— А сам ґраф?

— Ні, він не… мм… Він лише вчора повернувся з Басконії, і в нього назбиралося багато невідкладних справ.

„Ясно, — подумав Філіп. — Марґарита і її кузен так не сприймають одно одного, що навіть уникають особистих зустрічей…“

— Дякую, панно. Продовжуйте, будь ласка.

— З усіх, гідних вашої уваги, лишилися тільки пан віконт Іверо та його сестра, пані Гелена.

— Віконт, як і раніше, дружить з пані принцесою? — поцікавився Філіп. Він неквапно ходив по кімнаті, поступово наближаючись до Матільди.

Дівчина ніяково опустила очі:

— Ну, власне… Загалом, так.

— А ваш брат?

Якщо попереднє питання викликало у Матільди легке і цілком зрозуміле замішання, то згадка про Етьєн явно збентежила її.

— Перепрошую, монсеньйоре. Боюсь, я не зрозуміла вас.

„Отакої! — вразився Філіп. — Невже Марґарита, всупереч своїм принципам, взяла собі відразу двох коханців?… Проте з цим ми розберемося трохи пізніше“.

Він підступив до Матільди впритул і рішуче притягнув її до себе. Дівчина покірно, без найменшого опору, віддалася в його обійми.

— Монсеньйоре!… — швидше простогнала, ніж промовила вона.

— Називай мене Філіпом, любонько… О, Боже, яка ж ти гарненька! Ти просто зводиш мене з розуму! І я справді здурію… якщо зараз не поцілую тебе.

Що він і зробив. Його поцілунок був довгим і ніжним; таким довгим і таким ніжним, що у Матільди аж дух захопило.

Потім вони цілувалися жадібно, несамовито. Відсутність досвіду Матільда компенсувала самовідданістю юної дівчини, що вперше пізнала кохання. У кожний поцілунок вона вкладала всю свою душу і з кожним новим поцілунком чимраз дужче п’яніла від захвату, відчуваючи якесь радісне потрясіння.

Філіп підхопив напівнепритомну дівчину на руки, переніс її на канапу і, весь тремтячи від нетерпіння, гарячково став стягувати з неї сукню. Трохи опам’ятавшись, Матільда перелякано відсахнулася від нього й обсмикнула спідниці.

— Що ви, монсеньйоре! — злякано промовила вона. — Це ж… Адже сюди можуть увійти… І побачать…

— Ну, й нехай бачать… Ах, справді! — схаменувся Філіп. — Твоя правда, крихітко. Даруй, я зовсім втратив голову. Я ж казав, що ти зводиш мене з розуму. — Він обняв її за плечі. — Ходімо, любонько.

— Куди? — злякано спитала Матільда.

— Як це куди? Звісно, до спальні. У ліжечко.

Матільда вирвалася з його обіймів.

— О, Боже! — вигукнула вона, відступаючи все далі від нього. — До спальні?!… Не треба! Прошу вас, не треба…

Філіп спантеличено поглянув на неї.

— Але ж чому? Зараз лише шоста, часу в нас удосталь, і ми зможемо гарно порозважатися. Будь слухняною дівчинкою, ходімо зі мною.

Він встав з канапи і попрямував до неї. Матільда задкувала від нього, аж поки не вперлася спиною в стіну. Вона зіщулилася, немов зацьковане звірятко; погляд її безпорадно метався по кімнаті.

— Прошу вас, монсеньйоре, — заблагала Матільда. — Не треба!…

Філіп наблизився до неї впритул.

— Треба, дорогенька, треба. Якщо, звісно, я подобаюсь тобі.

— Ви подобаєтесь мені! — палко запевнила вона. — Я… я вас люблю.

— Так в чому ж річ?

— Я боюся… Мені страшно…

Філіп розсміявся і дзвінко поцілував її тремтливі губи.

— Не бійся, зі мною не страшно. Повір, крихітко, я не зроблю тобі боляче. Навпаки — ти пізнаєш стільки насолоди, що тобі й не снилося.

Матільда у відчаї притисла руки до грудей.

— Але ж це такий гріх! — прошепотіла вона. — Страшний гріх…

Філіп усе зрозумів:

„Ага! Вона, виявляється, не лише незаймана, що вже само по собі дивина, вона ще й святенниця. Ніколи б не подумав, що Марґарита тримає в себе таких фрейлін… Гм… А може, вони з нею ніжні подружки?…“

З розчарованим виглядом він відійшов від Матільди, сів у крісло і сухо промовив:

— Гаразд, можеш іти.

Матільда зблідла. В її очах заблищали сльози.

— О, монсеньйоре! Я чимось образила вас?

— Ні в якому разі. Я ніколи не ображаюся на жінок, навіть якщо вони дурять мене.

— Дурять! — вигукнула вражена Матільда. — Ви вважаєте, що я обманюю вас?

— Атож, ти збрехала мені. Насправді ти не любиш мене. Повертайся до своєї пані, я більше тебе не затримую.

Дівчина знітилась і тихенько заплакала.

— Ви жорстокий, ви не вірите мені. Не вірите, що я люблю вас…

Філіп застогнав. У багатьох жінок сльози були єдиною їх зброєю — але вони вбивали його наповал.

— Ти помиляєшся, — з останніх сил промовив він, намагаючись зберегти незворушний вигляд. — У тебе просто швидкоплинне захоплення. Воно скоро мине, може, й завтра.

Матільда опустилася на встелену килимами підлогу і похнюпила голову.

— Ви помиляєтеся. Це не захоплення, я справді люблю вас… Я покохала вас тієї миті, коли вперше побачила ваш портрет. Пані Бланка багато розказувала про вас… Я так чекала вашого приїзду, а ви… ви не вірите мені!…

Не в змозі далі стримуватися, Філіп кинувся до неї.

— Я вірю тобі, вірю. Я теж люблю тебе. Тільки не плач, будь ласка.

Перейти на страницу:

Похожие книги

"Фантастика 2024-71". Компиляция. Книги 1-29 (СИ)
"Фантастика 2024-71". Компиляция. Книги 1-29 (СИ)

Очередной, 71-й томик "Фантастика 2024", содержит в себе законченные и полные циклы фантастических романов российских авторов. Приятного чтения, уважаемый читатель!   Содержание:   РОС: ХИЩНЫЙ ПЛАН: 1. Виктор Молотов: Хищный клан 1 2. Виктор Молотов: Хищный клан 2 3. Виктор Молотов: Хищный клан 3 4. Виктор Молотов: Хищный клан 4 5. Виктор Молотов: Хищный клан 5   ВОСХОЖДЕНИЕ ПРИМАРХА: 1. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 2. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 2 3. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 3 4. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 4 5. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 5 6. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 6 7. Дмитрий Дубов: Восхождение Примарха 7   РОС: ИЗНАНКА ИМПЕРИИ: 1. Дмитрий Парсиев: Кротовский, вы последний 2. Дмитрий Парсиев: Кротовский, не начинайте 3. Дмитрий Парсиев: Кротовский, может, хватит? 4. Дмитрий Парсиев: Кротовский, вы сдурели 5. Дмитрий Парсиев: Кротовский, сколько можно? 6. Дмитрий Парсиев: Кротовский, побойтесь бога   ПУТЕВОДНАЯ ЗВЕЗДА: 1. Наталья Владимировна Бульба: Анастасия. Дело для нежной барышни 2. Наталья Владимировна Бульба: Путеводная звезда 3. Наталья Владимировна Бульба: Анастасия. Дело о перстне с сапфиром   ПРЕДМИРЬЕ: 1. Эб Краулет: Высокий замок 2. Эб Краулет: Кровь эльфов 3. Эб Краулет: Затворник в Горной Твердыне 5. Эб Краулет: Две силы 5. Эб Краулет: Время приключений 6. Эб Краулет: Холодный север 7. Эб Краулет: Хаос в Пепельных Пустошах 8. Эб Краулет: На стороне зла                                                                    

Виктор Молотов , Дмитрий Дубов , Дмитрий Парсиев , Наталья Владимировна Бульба , Эб Краулет

Фантастика / Альтернативная история / Боевая фантастика