Я провів деякий час, розносячи воду натовпу, і врешті-решт продав пару одиниць по три срібні за штуку, а потім пролунав дзвінок.
.
Відеодзвінок, що надходить від гравця .
?
Приймати?
? .
Я взяв його, і обличчя Дарлінга розсмокталося переді мною, повітря коливалося навколо вікна. Привіт, сказав я. Я примружив очі на вікно, намагаючись зрозуміти, де вона, але все, що я бачив, це дерев'яні дошки, що лежали позаду неї. Її волосся було сплутане, деякі з них прилипали до обличчя таким чином, що виглядали неприродно. Ти де? Щось не так.
На човні, сказала вона.
? .
Що? Я нічого не бачу на вашому екрані.
, - .
Так, я лежу, — сказала вона, протираючи очі. Хотів побачити, що таке сон у грі. Прокинувся хвилин десять тому і з тих пір дивлюся в небо. Ніколи не бачив нічого такого синього.
‘ .
Просто зачекайте, поки зірки не вийдуть пізніше, сказав я. Це абсолютно нереально.
І страшний місяць, поклав Френк.
Я зітхнув. Так. Та й взагалі, де ти?
?
Кохана сиділа, камера повернулася назад через її плече. Вона їхала на дні човна, дуже схожого на той, на якому я прибув, і хвилі розбивалися навколо неї. Вона вказала на темну лінію на далекому обрії. Ось і все, правда?
Я подивився на знайоме узбережжя. Так. Я вражений, що ви так швидко потрапили сюди. У нас теж не так багато вільного часу. У мене є груповий квест, над яким нам потрібно негайно попрацювати. Має зменшити складність рейдового квесту, який я вам надіслав, плюс це може принести нам кілька магічних сувоїв.
При цьому вона звела брову. Чарівні сувої, га. Ну, я граю. Скільки у нас є часу?
.
Я дивився на сонце, яке тільки починало сідати. Не так багато, як хотілося б. Квест якийсь туманний, але нам потрібно перехопити караван, який незабаром повинен покинути місто.
? .
Чи можете ви ним поділитися? – сказала Дарлінг.
.
Я спробував.
.
Зрозумів, сказала вона. Потім вона поморщилася.
?
Що? Я сказав. Що не так?
. - .
Рекомендує п'ятьох гравців. Якщо цей квест буде таким терміновим, як ви кажете, то у нас буде лише чотири. У мене є купа людей, які пливуть, але лише двоє з них ось-ось прибудуть. Решта – на годину або більше.
Я пожував внутрішню частину щоки. Гаразд, отже, ми вчотирьох. Могло бути й гірше.
… .
Вона... це гірше, сказала Дарлінг. Жоден з двох, які мають прибути, не є цілителями.
Офіційна інформація. Хтось отримав ображання чи щось подібне? — сказала я, сподіваюся. Але з огляду на те, як ранні заняття здавалися успішними, це здавалося малоймовірним.
.
Ні, сказала Дарлінг. Нада.
, - .
Гаразд, сказав я. Я зробив їй запрошення до групи, через що у верхньому лівому куті мого зору з'явилося вікно стану. Я оглянув панель і був здивований, виявивши, що не можу побачити її рівень або навіть точний стан здоров'я, лише відсоткове значення. А замість смужки мани у неї була порожня шкала.
Далі я підняв свою міні-карту і помітив зелену крапку неподалік від узбережжя.
?
Схоже, є опція запрошення, сказала Дарлінг. Ви хочете, щоб я об'єднав інших у групу?
Звичайно, сказав я.
.
Далі йшли два маленькі віконця.
Гравець запропонував вам запросити гравця до групи. Приймати?
Гравець запропонував вам запросити гравця в групу. Приймати?
Я прийняв обидві ці підказки і швидко привітався в груповому чаті, а потім повернувся до Дарлінга. Салют. Ви взагалі бачите мій рівень?
Вона похитала головою. Ні.
А як щодо людей у вашій гільдії? Чи є там список, де ви можете перевірити всіх з першого погляду?
?
Так, сказала Дарлінг. Чому?
, .
Просто цікаво, скільки інформації люди матимуть про мене, я сказав. Якщо ви, хлопці, вже приїжджаєте, інші гравці не можуть бути більше ніж вихідний. Я втупився в табличку, що ширяла над моєю головою. У цей момент все стане шаленим.
?
Ось на що сподіватися, сказала Дарлінг. Отже, який план?
.
Гадаю, вам слід піти туди, де я, сказав я, і попросити інших зробити те саме. Тим часом у мене є кілька речей, які я хочу завершити тут, але як тільки ми всі будемо разом, ми зможемо відразу вирушити в дорогу.
Милий ліг на спинку крісла. Добре. Скоро побачимося. Вона закрила дзвінок.
, … .
Я повернувся на ринок, проходячи шлях від продавця до продавця, підбираючи всі речі, необхідні для заїжджого двору. І це... не пройшло гладко.
, .
Я сподівався збрити десять або навіть двадцять срібняків з оцінки Хауса в п'ятдесят, але вогонь значно підвищив вартість потрібних мені речей, і кожен торговець, до якого я звертався, рішуче відмовлявся вести переговори. Я навіть пробував торгуватися з водою, але найкраще, що я міг отримати в прямій торгівлі, це півтора срібла за одиницю, так що морочитися не варто.
, - .
Мені знадобилося п'ять залізних злитків, які я купив по три срібла за штуку за п'ятнадцять штук, а десять необроблених каменів, які мені були потрібні, коштували мені по сріблу кожен, доводячи шкоду до двадцяти п'яти срібняків.
.
Але саме Лісоматеріали вбили мене. Я мусив заплатити два срібла і двадцять п'ять мідяків за одиницю, а мені потрібно було десять шматків пиломатеріалів, довівши загальну суму до сорока семи срібних і двадцяти п'яти мідних.