Ripple System

Поїздка? – сказав Френк. Всю ніч, в принципі.

Я глянув на нього. Ви жартуєте.

.

Я не жартую, – сказав Френк. Це великий світ.

? .

Отже, що я маю робити протягом наступних дванадцяти годин? Я сказав.

?

Вийшли з системи? – сказав Френк. Це те, що зробила б нормальна людина.

… .

… Але я не хочу.

Ого, скиглити сильніше.

?

Що ще ти мені маєш? Професій? Що я можу зробити, щоб покращити ситуацію під час цієї поїздки?

.

Можна було б спати, сказав Френк. Ваше ігрове тіло не втомлюється чи щось подібне, але каша з черепа все одно потребує відпочинку. Я дуже здивований, що ви не розбивалися сильніше, ніж досі, чесно кажучи. Я б подумав, що ви зараз мертві на ногах від того, як важко звикнути до цієї системи.

Так, сказав я, позіхаючи при одній лише згадці про сон. Дофамін не давав мені рухатися вперед. Це і просто знаючи, що я більше ніколи не зможу цього зробити. Чесно кажучи, я відчував себе дуже винним за те, що взагалі спав минулої ночі, але я відчуваю себе трохи не так, як зараз, коли ви згадуєте про це.

Б'юся об заклад. Крім того, ви отримаєте ще один раунд підвищення навичок, якщо втратите свідомість на деякий час.

.

Так-так, ви маєте рацію. Я ненавиджу це, але ви маєте рацію.

-.

Я завжди правий, – сказав Френк. Я всемогутній і всемогутній.

. 3, 4.

Це дико зайве. Я ліг на дно човна і натягнув капюшон на обличчя. Потім я надіслав Хаусу коротке повідомлення про стартову зону, яку ми вибрали, і попросив оновити її рівень. Вона, мабуть, вже була на 3-му рівні, наблизившись до 4-го.

.

Ти справді збираєшся залишитися в грі, так? – сказав Френк.

?

Так, сказав я. Чому б і ні?

?

Чому б і ні? – сказав Френк. Ти просто збираєшся спати, чоловіче. Ви серйозно очікуєте, що я повірю, що ви краще будете спати на дні яхти, ніж у власному ліжку?

Я подивився на нічне небо, де зірки сяяли яскравіше, ніж будь-коли раніше. Моє ліжко, очевидно, було кращим у вакуумі, але я не хотів повертатися назад. Не хотів, щоб ілюзія була зруйнована, не хотів прокидатися вранці і бути де-небудь, тільки не тут. Я хотів, щоб це був мій світ, добре це чи погано.

, .

Я не знаю, сказав я, тому що пояснити все це Френку здавалося неможливим. Це складно.

Ви справді так ненавидите реальність? Досить, що ти ніколи не повернешся назад?

Я не знаю, як ніколи, сказав я. Ніколи не є досить сильним словом. Але так, мабуть, так. Це найщасливіше, що я був за дуже довгий час.

,

Човен застукав, і я сидів, випроставшись, шукаючи відповідей, бо здавалося, що ми щось зачепили. Послідувала серія подібних стукотів, ніби хтось біг на мене з іншого боку човна, потім повітря переді мною стало все розмите.

,

Спочатку кинджал, потім зап'ястя, передпліччя, лікоть, біцепс, який був прикріплений до плеча дуже розлюченої Вудбоун Фей, одягненої в чорну шкіру.

— заревів він, роблячи випад уперед, і дивне зелене світло кружляло навколо його кинджала.

.

Я активував на чистому інстинкті, і моє тіло стало безтілесним, заміненим туманним вихором фіолетової пари. Я відстрілювався назад і був змушений скасувати закляття через частку секунди — я дуже швидко дійшов до кінця човна — але відступ дозволив мені піднятися на ноги і викликати свій посох.

Вудбоун підійшов до мене, очікуючи зустріти якийсь опір, але не знайшовши його.

,

Я відшмагав палицю вбік і схопив його за скроню, змусивши його спіткнутися ліворуч від човна, а подальший удар змусив його хлюпнутися у воду.

Він сплив на поверхню і відразу ж зачепився за борт маленького судна, хоча його кинджала ніде не було видно. Він намагався піднятися, але я зупинив це, вдаривши його палицею по обличчю.

…

Ти... — сказав Вудбоун, відстаючи, набравши повний рот морської води.

?

Мене? Я сказав. А що сказати про мене?

Вудбоун усміхнувся. Ви ніколи не заспокоїтеся. Не один раз, не до кінця ваших днів. Ми будемо стежити за вами, куди б ви не пішли, стільки, скільки буде потрібно.

.

Я встромив палицю йому в груди і штовхнув під воду.

—

Він підійшов, задихаючись, пальцями билися за покупку на поручні човна. Ти думаєш...

,

Вудбоун відрізав, коли я розбив одну з його рук, і він рефлекторно відпустив хватку, хлюпнув у воду і відразу ж поплив за човном.

.

Ми йдемо за вами, – сказав він. І коли ми знайдемо тебе, Садівник подбає про те, щоб твій кінець був довгим і нещасним. Він розвернувся і поплив до берега, але повернувся назад, щоб вирівняти довгий палець у мій бік. Побачимося на пісках, зраднику.

, ! … .

Ой, блядь! — сказала я, моє серце завмерло. Що... не здається багатообіцяючим. Я дуже-дуже повинен був убити цього хлопця.

Це не мало б значення, сказав Френк. Вони вже знають, куди ви прямуєте. У них на лаві підсудних були шпигуни.

… ? .

Чекати... Чи справді вони можуть вийти зі стартової зони? Я сказав.

.

О так, сказав Френк. Ви кардинально змінили їхню долю. Отже, тепер все чесна гра.

?

Я закрив обличчя обома руками. Створення купецької імперії починало здаватися набагато складнішим. І ти мені зараз про це говориш?

‘

Так, сказав Френк. Тому що раніше я не міг. Але тепер ви не будете картати себе за те, що дозволили цьому вбивці втекти.

. …