Unknown

Байда(здіймає шапку, покірно). Вибачайте, забули, пресвітлий капітане.

Несміливий сміх серед жовнярів.

Фельдфебель. Я сказав — це бунт, капітане.

Вайда.І це зовсім зрозуміле, пресвітлий капітане. Досі стріляли в тих ото дітиськ бородатих, а тепер для відміни у зірки. Це ж таке просте, капітане.

Сміх серед жовнярів.

Фельдфебель. Так, це таке просте, капітане, як ціле ваше життя. Зрозумійте, вам надокучило ні за що убивати і вмирати.

Капітан. Тоді — що?

Фельдфебель. Тоді — покидаємо позиції та йде­

мо...

Капітан. Куди?

Фельдфебель(вказує в бік російських позицій). Хоч би — туди!

Пауза. З-поза виступу виглядає Вероніка.

Капітане! Для нас війна закінчилася сьогодні, на годи­ну — на дві перед білою смертю. Ми кажем: досить! ка­пітане.

Капітан.

Досить! Негайно відправите вістунів до полку.

Фельдфебель. Підете самі, капітане, або й не самі... Побачимо ще...

Капітан. Ви арештовані, Гавліку!

В айда. Ну, й хто тоді блазень? Ха-ха-ха-ха! (Грає на гармоніці польку.) Полька, хлопці! Позір. Полька! Мо­жу вас прохати, капітане? Не відмовляєтеся, пресвітлий, нам усім нічого зараз більше не залишається, тільки тан­цювати до упаду! Ану, хлопці, ану, пресвітлий. Не хоче­те польки? Тоді блакитного мазура!

Чути вистріли.

Ну, ведмеді! Скоро світанок, незадовго сон. Блакитного мазура! (Грає.)

Гавлік зупиняє його.

Фельдфебель. Стій, Байдо. В імені компанії, в імені тридцяти п’ятьох.

Голоси. Чотирьох!

Фельдфебель. ...обдурюваних, закликаю вас, од­дайте зброю.

Капітан. В імені компанії?..

Хор. Так!!!

Зпов вистріли Й кулі.

Фельдфебель. В імені компанії!

Капітан. Жовняри!

Хор. Досить!

Капітан. Завтра дістанемо підмогу.

В а й д а. А далі що?

X о р. А далі?!

Фельдфебель. Далі кров і стерво жовнярське.

В а й д а. Як пси!

Хор. Як пси! Досить!

Капітан. Завтра...

Голос. Завтра — ми завтра пожити ще хочемо. Капітан. Як пси!..

Виймає револьвера, це саме робить Гавлік; під дуло капітан­ського револьвера підбігав Вайда.

Вайда.Маєш шість куль, капітане.

(Розхристує плащ.) Стріляй у моє серце, пресвітлий!..

Капітан опускає поволі руку. Вайда штовхає його в груди.

О-ах, пресвітлий!.. (Регочучись, відходить.)

X о р (регіт).

Капітан. В імені...

Хор. Чиєму?

Капітан. Його...

Хор. Доволі!

Капітан. Цісарсько-королівської величності.

Вайда грає на гармоніці «Боже, будь покровитель».

X о р (регіт).

Фельдфебель. Віддайте зброю!

Капітан. Приказую вам станути на свої місця! Фельдфебель.

В імені компанії приказую вам востаннє скласти зброю.

Хуртовина міцнішає; жовнярп горбляться й горнуться до себе.

Ваша відповідь.

Капітан. її пе буде вам піколи!

Фельдфебель(зводить на нього револьвер). Чис­ло до трьох!

Капітан. Чекаю!

Хор (тихо). Зимно нам!

Фельдфебель. Раз!

Капітан начеб на команду здіймає поволі револьвера до своєї скроні.

Хор (тихіше). Кров застигає.

Фельдфебель. Два!

Хор (ще тихіше). Серце завмирає...

Фельдфебель. Три!