Unknown

Бажаючи в міру сил своїх сприяти зусиллям генера­лів Клея і Робертсона, німецькі католицькі володарі беруть активну участь у всіх їх починаннях, спрямованих на створення сепаратної західнонімецької держави. По­служливий кардинал Фрінгс утворює з німецьких по­клонників золотого тельця так зв[ану] «Консультативну раду в економічних питаннях», якій належить піклува­тися про своєчасне проведення в життя німецьких планів заокеанських сюзеренів і про те, щоб при проведенні тих планів не постраждали випадково інтереси німецьких васалів. В пориві християнського запалу кардинал Фрінгс вживає всіх можливих заходів найшвидшого злиття французької зони з Бізонією, користуючись при цьому своїми впливовими зв’язками по той бік Рейну.

* * *

...Щось дивне ти вкладаєш в уші наші.

Діяч. ап., 17, 19—20

І був я у вас в немощі, і в страху, і ве­ликім трепеті.

І Фес., З, 6—10

Не так вже давно газета «Тайме» ударила на спо­лох: «...Бастіони Західної Європи тріщать, і фундамент їх валиться».

Трохи згодом ще тривожніший сполох прозвучав на площі св. Петра. Звертаючись до молоді з «Католицької дії», Пій XII тремтячим голосом сповістив:

«Світ стоїть перед величезними потрясіннями, які, можливо, матимуть більше значення, ніж зникнення в стародавні часи «Римської імперії».

На перший погляд— це паніка. Але ні, «страх і ве­ликий трепет» — це ще не паніка. Скоріше це стимул до напруження всіх сил заради досягнення однієї-єдиної мети: відвернення невідворотного.

Всі шляхи, що ведуть до цієї мети,— добрі; добра, отже, і війна, яка, за твердженнями Черчілля та йому подібних, є в даному разі панацеєю. Але війна вимагає підготовки, вимагає мобілізації матеріальних і духовних ресурсів, вимагає створення надійних плацдармів і т. д.