Вигнання в рай (СИ)

- Так, раця в твох словах , - задумливо згодився з нею Олег. - Звичайно, голодомор - це надзвичайно страхтлива покара, щоб назвати цю кару Божою, але ж грх зради дано Богом Незалежност - це теж страхтлива, жахлива провина, а отже, зрадивши самих себе, ми сам себе, власне й покарали, пддавшись сатанинськй комунстичнй спокус, як би це жорстоко не звучало. От поляки змогли ж вдбитися вд Москви, т ж прибалти, фни, як навть змогли вдбитись вдруге в тридцять дев"ятому вд здавалось уже непереможного радянського монстра - тому нхто навть теоретично не змг би припустити можливсть такого жахття як голодомор у цих звльнених з-пд росйського варварства кранах. якби Укран вдалося утримати свою незалежнсть на початку двадцятого столття, то н про який голодомор, звсна рч, мови не могло б бути, зараз ми були б вропейською стомльйонною процвтаючою нацю. Якби Укран вдалося втримати свою незалежнсть на початку двадцятого столття, то й взагал сторя як вропейська, так свтова була, напевно б, зовсм ншою: наприклад, друго свтово вйни найврогднше у такому раз не було б, з усма наслдками, що з цього виткають, а наслдком у такому раз мг би бути бльш людяний, бльш наближений до Бога сучасний свт, анж вн зараз псля того, як став жертвою сталнсько-гтлервсько чуми, вд яко не оговтався й по сьогодн. Адже ж, засудивши гтлервську Нмеччину, ми все ще якось няково опускамо оч, коли йдеться про сталнський Радянський Союз - мовляв, це ж переможц, вони ж врятували свт вд фашистсько чуми. То й що ж з того, що Сталн перемг Гтлера: один з двох людожерв, як розв"язали найжахлившу в стор людства бйню, перемг ншого, тобто один з двох людожерв виявився сильншим за ншого - то хба це повинно означати, що сильнший людожер кращий за слабкшого? Я думаю, що зовсм навпаки, сильнший людожер завжди грший за слабкшого, як воно насправд й виявилось, бо сталнський режим, коли розглянути справу безсторонньо, виявився найжахлившим людиноненависницьким режимом в стор людства - чого тльки вартий той же голодомор, коли за один лише рк було замордовано найлютшою з усх можливих смертей, голодною смертю, мльйони й мльйони безневинних людей, а комунстичн концтабори з хнми страхтливими катвнями, ц нескнченн розстрли тридцятих рокв - загалом десятки й десятки мльйонв жертв, причому свох же, як це не звучить моторошно, свох же, так би мовити, спввтчизникв! Оце так втчизна! Та тут някий голокост, няк фашистськ концтабори з газовими камерами н в яке порвняння не йдуть. Гтлер взагал в порвнянн з Сталним - флантроп людинолюбець. не дивлячись на очевиднсть всього цього, сучасний свтовий офцоз все так же няково опуска оч, коли ставиться руба питання про офцйне недвозначне засудження найжахлившого в стор людства явища - сталнзму. А це свдчить тльки про одне - свт дос глибоко аморальний, свт ще не видужав вд сталнсько-гтлервсько чуми. Чого тльки варте таке, наприклад, виправдання сталнзму, що, мовляв, Сталн врятував свт вд Гтлера. А чи не багато краще було б, якби Сталн врятував свт вд самого себе? Напевно, краще! Адже Гтлер - це лише наслдок, а причина Гтлера - Сталн Ленн. Не даремно ж Сталн Гтлер були найкращими друзями перед тим, як стати найзапеклшими ворогами. Та й до влади, як загально вдомо, Гтлер прийшов тльки за допомогою Стална, за допомогою того ж хлба, без якого вимирала Украна пд час голодомору. Не було б Ленна - не було б Стална, не було б Стална - не було б Гтлера, не було б друго свтово вйни. Все в стор взамопов"язане, не бува наслдкв без причин. народ, який привв до влади Ленна й Стална повинен не прославляти це сво дяння, а принаймн покаятися, принаймн, як каться той народ, який привв до влади Гтлера. Звичайно, сторя не повинна займатись припущеннями, сторя повинна вивчати лише доконан факти. все ж припущення дають нам можливсть унаочнити т уроки, як нам надаються доконаними фактами стор. А урок для нас, укранцв, з усього цього лише дино можливий: найсвятше для кожного народу - це його воля й незалежнсть! Незалежнсть - це Бог для кожно окремо нац! Тльки ставши незалежним народ може стати народом Божим! Пдданство ншому народов - це перш за все зрада самого себе, зрада Бога, а отже, найстрашнший грх, за який кара найстрашнша. Кому ще краще, як не нам, хто стльки вже проходив в ноземних ярмах, про це знати?

- Так, так, - задоволено промовив Сергй, - бачу, що молодь, яка ма таких вчителв, як ви, навряд чи взьме соб за деал такого "кадра", як, наприклад, Павлик Морозов. якби в усх молодих людей нашо Втчизни були так вчител, то за наше майбутн взагал не було б чого побоюватися.