11/22/63

Конферансьє, в смокінгу й не менш як з фунтом бріоліну на волоссі, риссю вибіг на середину рингу, підсмикнув до себе мікрофон, що звисав згори на сріблястому шнурі, і гавкаючим голосом ярмаркового кликуна оголосив статуси бійців. Заграв Національний гімн. Скинувши з себе капелюхи, чоловіки поприкладали праві долоні до сердець. Я чув, як швидко колотиться моє серце, щонайменше сто двадцять ударів за хвилину, а може, й більше. У залі працювали кондиціонери, але піт стікав у мене по шиї, волого було під пахвами.

Дівчина в купальнику, гордливо погойдуючись на високих підборах, обійшла ринг по периметру, високо тримаючи в руці картку з великою цифрою 1.

Брязнув гонг. Том Кейс з відсутнім виразом почовгав на середину рингу. Дік Тайгер жваво підскочив йому назустріч і, зробивши обманний порух правою, вгатив компактного лівого хука, який на добрячих секунд дванадцять вирвав Кейса з бою. Публіка — тутешня і та, що сиділа в Медисон Сквер Гардені, за дві тисячі миль звідси — відгукнулася болючим стогоном. З тієї долоні Сейді, яка спочивала на моєму стегні, виштрикнулись ніби пазурі і вп’ялись мені у плоть.

— Скажіть своїй десятці «прощавай», а заодно й її приятелькам, красунечко, — радісно гукнув круглопикий курець сигар.

«Еле, чим ти лишень, чорти тебе забирай, тоді думав?»

Дік Тайгер ретирувався до свого кута й безжурно підстрибував там на подушечках стіп, поки, драматично змахуючи правою рукою, лічив рефері. На рахунку три Кейс ворухнувся. На рахунку п’ять він сів. На сім він підвівся на одне коліно. На дев’ять встав і підняв рукавички. Рефері вхопив лице боксера в долоні й щось спитав. Кейс відповів. Рефері кивнув йому, кивком покликав Тайгера й відступив убік.

Тайгер, напевно, не терплячись швидше сісти до м’ясної вечері, що чекала його в «Сарді»[619], рвонув уперед прагнучим вбивства тигром. Кейс не спробував ухилитися — швидкість його давно покинула, мабуть, ще під час бою на якомусь із полустанків своєї кар’єри, в містечку Молін, що в Іллінойсі, або в тому Нью-Гейвені, що в штаті Коннектикут[620], — але він здатен був прикритися… й увійти в клінч. Він багаторазово так робив, мов утомлений танцівник танго, покладаючи втомлену голову, щоб відпочила на плечі в Тайгера, тим часом ліниво постукуючи того по спині кулаками. Натовп почав невдоволено гуготіти. Коли після гонга Кейс, опустивши голову, з безсило повислими кулаками, побрів до свого стільця, гуготіння подужчало.

— Він уже тхне, красунечко, — кинув круглопикий.

Сейді стривожено подивилася на мене.

— А ти як гадаєш?

— Я гадаю, як-не-як, а перший раунд він подолав.

Насправді ж я думав, як добре було б, аби хтось встромив виделку Томові Кейсу в його обвисле гузно, бо, на мій погляд, він уже був майже готовий.

Кралечка в «Дженцені»[621] повторила свій променад, цього разу показуючи цифру 2. Брязнув гонг. Знову підірвався Тайгер, а Кейс побрів. Мій хлопець продовжував тулитися поближче, щоби при першій же нагоді увійти в клінч, але я помітив, що він тепер уже призвичаївся парирувати той лівий хук, яким його було вимкнуто в першому раунді.

Тайгер поршневими ударами правої руки обробляв живіт старому боксеру, проте під жировою подушкою в того, мабуть, залишилися достатньо пружні м’язи, бо на Кейса ті удари мало справляли враження. У якийсь момент Тайгер відштовхнув Кейса і почав манити до себе обома рукавицями підходь, давай, підходь. Публіка на це відгукнулася схвальними криками. Кейс лише стояв і дивися на нього, отже, Тайгер сам рушив уперед. Кейс умить зчепився з ним в клінчі. Натовп простогнав. Брязнув гонг.

— Моя бабуся могла б завдати Тайгеру більше жару, — пробурчав аматор сигар.

— Можливо, — зауважила Сейді, підкурюючи собі вже третю від початку бою сигарету, — але він усе ще тримається на ногах, хіба ні?

— Це ненадовго, цяцю. Якийсь з наступних отих лівих хуків його проб’є, і Кейсу гаплик, — фиркнув він.

Третій раунд теж минув здебільшого в клінчах та шарканнях, але в четвертому Кейс дозволив злегка ослабти своєму захисту і Тайгер завдав йому серію лівих і правих ударів у голову, від чого публіка з ревінням підхопилася на рівні. І дівчина Аківи Рота разом з усіма. Сам містер Рот залишився сидіти, але не полінувався рукою з винизаними перснями пальцями обхопити задок своєї леді-подружки.

Кейс відвалився на канати, відбиваючись від Тайгера правою, і один з тих його ударів таки поцілив. На позір той удар здався нікчемним, але я помітив, як з волосся Тайгера бризкає піт, коли він затряс головою. На обличчі в нього був здивований вираз: «звідки це воно прилетіло?» Він зразу ж ринувся вперед, знову взявшись до роботи. З тріщини під лівим оком у Кейса почала сочитися кров. Перш ніж Тайгер встиг перетворити ту цівочку крові на потік, пролунав гонг.

— Якщо віддасте мені десятку вже зараз, — сказав пухкенький сигарник, — ви з вашим хлопцем встигнете поїхати звідси раніш, аніж виникнуть вуличні затори.