Макуха або штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"

Вперше широка громадськість дізналася про Ю. Луценка, коли він 21 листопада 2000 р. включав магнітофон на знаменитій прес-конференції О. Мороза з приводу записів Миколи Мельниченка. На мітингах і демонстраціях протесту, які розпочалися після цього, Ю. Луценко став мегафонним глашатаєм та проявив себе досить вправним, дотепним і вмілим організатором вуличних акцій. Це, безумовно, був його зоряний час і пік популярності, тому цілком логічним стало включення Юрія Віталійовича під №3 у список Соціалістичної партії Україні на парламентських виборах 2002 р. У Верховній Раді України 4-го скликання Ю. Луценко запам'ятався тим, що вручив рогозяні капці Президенту України Л. Кучмі під час його виступу з парламентської трибуни.

Але найбільше Ю. Луценко став відомим у дні Помаранчевої революції, він йшов на чолі колон демонстрантів, разом з Ю. Томенком керував головною сценою Майдану. Практично ці дві особи й визначали, хто, коли і за ким буде виступати перед мікрофоном на сцені Майдану. Цей майданчик тоді перебував у центрі уваги не лише України, а й цілого світу.

Після перемоги Помаранчевої революції Президент України В. Ющенко чомусь призначив Ю. Луценка за квотою соціалістів міністром внутрішніх справ. Перебуваючи на цій посаді, Юрій Віталійович у 2006 р. балотувався у Верховну Раду України за списком СПУ (№ 3). Проте після того, як фракція соціалістів разом із комуністами і регіоналами створила Антикризову коаліцію, Ю. Луценко засудив дії О. Мороза та перейшов до В. Ющенка, при цьому він публічно заявив, що за жодних обставин не буде працювати в уряді В. Януковича. Мабуть, він швидко передумав, бо незабаром успішно працював під його керівництвом і не раз позитивно оцінював діяльність Віктора Федоровича. Але регіонали чомусь незлюбили Ю. Луценка, і він змушений був піти у відставку. І знову розпочав критику В. Януковича.

4. Лідер народної самооборони

На тлі загального невдоволення і розчарування суспільно-політичною ситуацією в Україні після Помаранчевої революції відставний міністр внутрішніх справ Ю. Луценко заявив, що йому перешкодили навести лад у державі, і тому він створює «Народну Самооборону». Наразі невідомо, яким чином ця структура забезпечувала самооборону народу, та сам факт її існування став запорукою творення нового політичного блоку - «Наша Україна - Народна самооборона». Першим номером нового політичного проекту став Ю. Луценко. Він очолював його і до часу написання цих рядів.

Лідери найбільших політичних сил завжди привертають посилену увагу суспільства, тому їхня репутація має бути бездоганною. Проте Ю. Луценко був далекий від розуміння цієї простої істини і, за великим рахунком, став тим, хто чи не найбільше підірвав довіру людей до блоку «Наша Україна - Народна самооборона» на дострокових парламентських виборах 2007 року.

Головними у передвиборчій кампанії, очолюваного Ю. Луценком блоку НУНС, стали гасла боротьби з депутатськими пільгами, привілеями і недоторканністю. Це був звичайний популізм, бо, по-перше, позбавлення ефемерних пільг і недоторканності депутатів аж ніяк не могло вирішити насущних питань розвитку економіки держави і поліпшити стан справ із злочинністю, а по-друге, після 2002 року Верховна Рада України перетворилася на своєрідний бізнес-клуб найбагатших людей, яким пільговий проїзд у метро, трамваї і на поїзді не потрібен - вони літають власними літаками, а до парламенту приїжджають на броньованих автомобілях з охороною. Таким депутатам не потрібні і санаторії Верховної Ради у Криму - вони відпочивають у значно кращих умовах. А те, що воно так і є, продемонстрував усім українцям сам Ю. Луценко.

5. Крітський відпочинок

Виборча кампанія - це дуже напружений і важкий процес. Знаю по собі - як-не-як тричі обирався народним депутатом України. Мені, наприклад, важко збагнути, як у ході виборчої кампанії можна кинути все і поїхати відпочивати із сім'єю на море. Я не можу уявити лідера Народного Руху України В'ячеслава Чорновола на пляжі далекої країни за два місяці до виборів. Жоден політик, який себе хоч трохи поважає, такого дозволити собі не може. Ю. Луценко дозволив.

Влітку 2007 р., тобто за два місяці до вирішального голосування, лідер блоку «Наша Україна - Народна самооборона» був помічений і сфотографований на фешенебельному курорті грецького острова Кріт. Проживав там Ю. Луценко із сім'єю в апартаментах п'ятизіркового санаторного комплексу, добова вартість перебування в якому ледь не дорівнює місячній зарплаті українського парламентарія. Якщо Ю. Луценко може собі таке дозволити, то цілком зрозуміло, що послуги санаторіїв Верховної Ради у Криму «Нижня Ореанда» чи «Дюльбер» йому без потреби.