Читаем Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат полностью

Мільйони туристів щороку приїздять до Карпат, аби помилуватися місцевими краєвидами. Спостерігається також у цих краях незмінна кількість спортсменів, що обирають Карпати як зимовий курорт. Чимало гостей, що опиняються тут, мають на меті побачити заповідники і заказники, якими славиться ця місцина. Найпопулярнішими серед них, напевне, є Карпатський державний заповідник у Закарпатті і Карпатський державний природний національний парк у Івано-Франківській області, екскурсія до яких залишає багато вражень у кожного туриста.

Та не тільки природа є дивовижною в Карпатах. Той, хто хоча б один раз завітав сюди, неодмінно відчув містику й загадковість тутешніх місць. Річ утім, що місцеві мешканці — гуцули — мають дуже самобутню культуру, наповнену дивними потойбічними істотами. Одні завжди приходять на допомогу, а інші є небезпечними. Багато локальних вірувань виникло в суворій гірській місцевості за минулі століття, тому демонічний світ гуцулів є надто різноманітний і не завжди зрозумілий для пересічної людини…

Жителі Карпат свято зберігають свої традиції. Пропонуємо вам просто зараз здійснити напрочуд цікаву подорож по Карпатах, насолодитися їх загадковими місцями, познайомитися з дивовижними міфологічними істотами, прикметами й повір'ями гуцулів та багатьма іншими цікавинками цього мальовничого краю. І нехай ця подорож буде приємною і запам'ятається вам надовго!

Містичні істоти Карпат

Міфологія Карпат

За словами місцевих жителів, десятки потойбічних створінь населяють дивовижний карпатський край. Дехто з них доброзичливо ставиться до людей, дехто — навпаки, вороже. У цілому, нараховують понад двадцять різновидів цих істот. Вони ховаються поміж високих трав і гілля старих дерев, залягають на дно гірських річок, кричать кажанами в нічному небі, перестрівають перехожих на дорозі, вичікують поодиноких туристів під місячним світлом та заманюють неземною вродою на вічний спокій. Адже тому, хто піддасться, вже ніколи не вирватися з обіймів природи…

Пов'язують дійсний світ і уявний, звичайних людей і духів, як вважають гуцули, напівфантастичні особи, що називаються «непростими» або «непевними». Так називали незвичайних людей, що чинили добро і зло, допомагали в біді або, навпаки, завдавали шкоди. Відповідно їх поділили на дві категорії.

До першої категорії належать ті «непрості», що чинять добро і наділені Божою силою. Це знахарі і примівники. Знахар лікує людей і тварин за допомогою цілющого зілля. Якщо він не в змозі допомогти хворому, потрібно звернутися до примівника, в арсеналі якого — безліч примовлянь, замовлянь, співів та інших магічних дій. За міфологічною ієрархією, примівники вважаються вищими за знахарів.

До «непростих» належали також градівники — люди, які вміли відвертати грозу, град, зупиняти бурі. У західній Гуцульщині градівниками могли бути навіть жінки. Ще й досі старі гуцули розповідають, що знали особисто таких людей. Зверніть увагу, градівником могла бути лише добра людина.

Другу категорію становлять ті «непевні», що чинять зло і спілкуються з нечистою силою.

Іноді одна особа виконувала дві ці функції. На західній Гуцульщині таку людину називали баїльником. Баїльники допомагали при різних хворобах, позбавляли вроків, лікували зміїні укуси. Водилися з нечистою силою також ворожбити, які вміли ворожити і відгадувати минуле і майбутнє, а також віщуни — ті, що знали все наперед і навіть читали думки. Небезпечними «непростими» вважалися вовкулаки, упирі й чинитарі. Вовкулаки є насправді люди, які народилися під нещасливою планетою. Назва цих істот походить від культу вовка, давно сповідуваного гуцулами. Вовкулаків називають також перевертнями, адже щоб перетворитися на звіра, така істота має тричі перекинутися на землі. Ця здатність може бути вродженою або набутою за допомогою відьми. Для цього достатньо було відректися від Бога і перекинутися тричі через устромлений у землю ніж. Що стосується упирів, то вони спричиняли різні пошесті, загибель людей і тварин. Чинитарі чарами вміли насилати незгоду, сварки, бійки та хвороби.

На межі корисних і шкідливих «непевних» перебували в гуцульських віруваннях чарівники, чинитарі, мольфари. Про останніх ми детальніше поговоримо в наступному розділі.

Вірували гуцули також у місячників — людей, які зі зміною місяця змінюють стать, а також у «нетлінних» — тих, хто живе в лісі, сповідує пост і знає, яка доля суджена кожному новонародженому.

Найбільш популярною істотою в демонології гуцулів, власне, як і в демонології інших народів, є чорт, що уособлює злу силу. Поняття чорта є родовим і використовується на позначення всієї нечисті. Гуцули, маючи на увазі чорта, називають його також злим, осинавцем, юдником, явидником, клопотником, скусом, пекуном тощо. Вважалося, що використання слова «чорт» може привабити нечистого до людини. У гуцулів також є своєрідна чортівська ієрархія. Найстаршим серед чортів є арідник, якого ще називають триюдою, юдою, сатаною, бідою, іродом. Він має владу надзвичайними чортами — дідьками, бісами, юдниками, щезниками.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Костромская земля. Природа. История. Экономика. Культура. Достопримечательности. Религиозные центры
Костромская земля. Природа. История. Экономика. Культура. Достопримечательности. Религиозные центры

В книге в простой и увлекательной форме рассказано о природных, духовных, рукотворных богатствах Костромской земли, ее истории (в том числе как колыбели царского рода Романовых), хозяйстве, культуре, людях, главных религиозных центрах. Читатель узнает много интересного об основных поселениях Костромской земли: городах Костроме, Нерехте, Судиславле, Буе, Галиче, Чухломе, Солигаличе, Макарьеве, Кологриве, Нее, Мантурово, Шарье, Волгореченске, историческом селе Макарий-на-Письме, поселке (знаменитом историческом селе) Красное-на-Волге и других. Большое внимание уделено православным центрам – монастырям и храмам с их святынями. Рассказывается о знаменитых уроженцах Костромской земли и других ярких людях, живших и работавших здесь. Повествуется о чтимых и чудотворных иконах (в первую очередь о Феодоровской иконе Божией Матери – покровительнице рожениц, брака, детей, юношества, защитнице семейного благополучия), православных святых, земная жизнь которых оказалась связанной с Костромской землей.

Вера Георгиевна Глушкова

География, путевые заметки