Читаем Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту полностью

Усі припускаються помилок. Характерна риса людини з браком нунчі полягає в тому, що коли вона помиляється, то не виправляє свою помилку. Саме так учинив Маск. У жовтні 2018 року, після цього скандалу, він зробив пост у Твіттері про те, що «це того варте». Не дуже кмітливий твіт, ще й не надто обачний з юридичного погляду, адже розслідування тоді ще тривало.

Я не хвилююся про нього, але цей приклад унаочнює той факт, що, хоча навіть без нунчі можна досягти успіху в житті, граючи в дурні ігри, ви виграєте лише дурні призи.

Як справи з політикою на роботі?

Будь-яка людина з гарним нунчі розуміє, що робоче місце — не середовище довіри. Це епіцентр підступності й пасивно-агресивного спілкування. Навіть якщо ви любите своїх колег і вважаєте свого шефа генієм, усе одно варто завжди слухати нунчі.

Гарні новини: якщо ви звичайний середньостатистичний працівник, ваше нунчі на роботі значно розвинутіше, ніж в інших аспектах життя, бо ви й так напоготові. Наприклад, я впевнена, що ваше нунчі швидко спрацьовувало в таких ситуаціях:

• Колега, яка завжди носить светри з каптурами й леґінси, раптом починає вдягати на роботу діловий костюм, пояснюючи це тим, що мусить «іти на прийом до лікаря». Ви розумієте, що вона, імовірно, ходить на співбесіди з роботодавцями. Наступного тижня вона подає заяву про звільнення.

• Ви помічаєте, що вашого колегу Оллі більше не запрошують на робочі наради. Перед однією з наступних нарад ви вирішуєте зіграти в дурня й питаєте: «Слухайте, може, Оллі покличемо?» Керівник вашого відділу каже: «Ні, ми йому потім усе розповімо». Ви розумієте, що компанія збирається звільнити Оллі. Через місяць саме так і стається.

Мабуть, ви можете навести ще десятки прикладів, коли нунчі врятувало вас від халепи або, навпаки, коли брак нунчі призвів до втрати шансу на підвищення, союзників чи навіть роботи.

Маючи гарне нунчі, ви можете переконати колег стати на ваш бік, і вони навіть не дізнаються, що ви їх переконували.

Уявіть, наприклад, що берете участь у колосальному проекті, який передбачає оновлення старих платіжних відомостей. Більша частина команди вважає, що займатися оновленням повинна саме ваша компанія. А от Даррен хоче доручити цю роботу іншій фірмі на умовах субпідряду. Ви, як і ваші колеги, переймаєтеся, що аутсорсинг цього завдання підштовхне керівництво збільшити кількість субпідрядів, аж доки ні для кого тут не залишиться роботи. Даррен каже, що не хоче витрачати час на відновлення відомостей.

Це питання треба вирішити якнайшвидше. Ніколи не дозволяйте суперечці тривати надто довго, адже вона просто виснажить усіх. Зазвичай керівництво дратується та ухвалює остаточне рішення самостійно. До того ж після цієї історії вам ще працювати зі своїми колегами та спілкуватися з ними, тож ви не хочете виграти цю дискусію ціною погіршення власних можливостей переконати в чомусь співробітників у майбутньому.

Що ж робити? Гарні новини полягають у тому, що ваші колеги завжди (свідомо чи ні) скажуть вам, як саме їх можна переконати.

Насамперед запитайте Даррена, чому він уважає за потрібне передавати цей проект у субпідряд, навіть якщо здається, що ви знаєте його відповідь заздалегідь. Зверніть увагу на те, про що він не говорить.

Можливо, він скаже: «Там забагато роботи, ми не впораємося — ось і все». Але чому він мовчить про цілком реальний ризик утратити роботу, якщо передати такий великий проект іншій фірмі? Може, він знає щось, про що невідомо вам? Придивіться до нього: чи не має він само­вдоволений вигляд? Можливо, він знає, що своєю роботою не ризикує, оскільки йому вже запропонували підвищення, а до того, що станеться з усіма іншими, йому байдуже. Або він і в інших ситуаціях не переймається та й загалом поводиться флегматично? Може, він збирається звільнитися з цієї компанії, тож йому взагалі однаково. Згадайте його поведінку останнім часом: чи не спадає вам на думку, що він міг шукати нову роботу? У будь-якому разі в нього інший погляд на можливе розв’язання проблеми з проектом. Він прагне знайти рішення, яке спрацює негайно.

Якщо ви підозрюєте, що він просто хоче розв’язати проблему якнайшвидше, аргументуйте свою позицію залежно від цього. Не варто ставати на герць. Не варто скиглити, мовляв, «нас же всіх звільнять!» Скажіть, що можете взяти на себе обов’язки Даррена в проекті оновлення відомостей. Серйозно. Так він з вами погодиться. Чи справді ви впораєтеся з подвійним навантаженням? Навряд чи. Але це не має значення. Ви перемогли. Ви не лише позбулися єдиного закиду Даррена, але й справили на колег і керівництво гарне враження, продемонструвавши свою відданість цьому проекту й готовність спростити всім життя.

Якщо це завдання належить до пріоритетів компанії, ви зможете попросити в керівництва додаткових ресурсів або допомоги інших співробітників, але пізніше. Можливо, керівництво навіть змусить Даррена виконувати це навантаження, і тоді він уже не зможе відмовитися. Якнайшвидше отримайте їхню згоду — і створіть гармонію. Після цього можливо геть усе.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Алхимия человеческого духа
Алхимия человеческого духа

Под «алхимией» автор этой книги, космическая духовная сущность по имени Крайон, подразумевает Новую Энергию, приходящую в последние годы на планету Земля. Это энергия, меняющая мировоззрение людей, а через него — судьбу всего мира. Крайон говорит о новых силах человека и о том, что все мы «стояли в очереди», чтобы быть на этой планете именно в это время! Сможем ли мы действительно измениться? Сможем ли мы на самом деле создавать свою собственную реальность? Безусловно! В третьей книге Крайона Дух говорит с нами как с равными и несет ту же энергию любви, что и во времена зарождения нашей планеты. Он не пугает человечество грядущими катастрофами, но настраивает нас на планетарную творческую работу. Если эта книга напомнит вам тепло родного дома, значит, вы действительно начинаете понимать, кто вы есть на самом деле!

Крайон , Ли Кэрролл

Самосовершенствование / Эзотерика
Мышление разведчика. Почему одни люди видят все как есть и принимают правильные решения, а другие — заблуждаются
Мышление разведчика. Почему одни люди видят все как есть и принимают правильные решения, а другие — заблуждаются

Приходилось ли вам ловить себя на том, что вы выдаете желаемое за действительное, отстаиваете идеи, в которые верите, и защищаетесь от тех, в которые не верите? Если это так, то вам, как и многим, свойственно мышление солдата. Но чтобы принимать правильные решения, нужно тренировать мышление разведчика. Разведчик не бросается в бой. Он выходит, осматривает территорию и возвращается с точными данными. Его главная цель — узнать истину.Люди, мыслящие как разведчики, чаще принимают правильные решения не потому, что они умнее других или знают больше. Просто они вооружены привычками и определенными навыками, которые, впрочем, может освоить каждый. Эта книга для всех, кто хотел бы узнать, как это можно сделать.На русском языке публикуется впервые.

Джулия Галеф

Самосовершенствование