Подлинная история русского и украинского народа

«Почну з того, що скажу, що женевські видання були початі зовсім не з моєї індивідуальної ініціативи, а цілими кружками дуже гарячих українців, навіть націоналістів, і до того далеко не зеленими молодиками, а людьми досить стиглими й досить ученими. І що ж? Як тільки прийшло до рахунку праць для перших книг «Громади», зараз же почулись голоси, щоб допустити писання не тільки на українській мови, а й на російській. З огляду на хвилеві інтереси видання се було найліпше. Але ж я поставив справу на грунт принципіальний, між іншим, щоб спробувати силу щирості і енергії українських прихильників «Громади», і настояв на тому, щоб «Громада» печаталась уся по-українському. Послідком було те, що 10 з 12-ти головних сотрудників «Громади» не написали в неї ні одного слова, і навіть замітки проти мого «космополітизму» були мені прислані одним українофілом — по-московському! З двох десятків людей, котрі обіцяли працювати для «Громади», між котрими деякі кричали, що треба «помститись» урядові за заборону українського письменства в Росії, зосталось при «Громаді» тільки 4…»[31]. (Начну с того, что скажу, что женевские издания были начаты совсем не по моей индивидуальной инициативе, а целыми кружками очень горячих украинцев, даже националистов, и к тому далеко не зелеными юнцами, а людьми очень зрелыми и достаточно учеными. И что же? Как только дошло до распределения работы по первым выпускам «Громады», сейчас же послышались голоса, чтобы допустить писания не только на украинском языке, но и на русском. Учитывая текущие интересы издания, это было бы лучше. Но я поставил дело на принципиальную основу, между прочим, чтобы попробовать силу искренности и энергии украинских сторонников «Громады», и настоял на том, чтобы «Громада» печаталась вся по-украински. Последствием было то, что 10 из 12 главных сотрудников «Громады» не оставили в ней ни одного слова, а также заметки против моего «космополитизма» были мне присланы одним украинофилом — по-русски! Из двух десятков человек, которые обещали работать для «Громады», между которыми некоторые кричали, что надо «отомстить» правительству за запрет украинской литературы в России, осталось при «Громаде» только 4…)

Сам Драгоманов соглашается, когда язык его издания критики называют варварским: