Сад божественних пісень

Розпошир у даль зiр i розум летючийI кiнець останнiй поминайBcix твoix справ, в яку цiль стрiла улучить,Спостерiгши бажань власних край.На яких речах будинок поклав:Коли камiнь, стоятиме дiм,Як пiсок пiд ним, то б як не стояв,Розметнеться за вiтром сухим.Всяка плоть - пісок той, як мирськая слава,А жадоба омерзить те, знай,Полюби шлях вузький, утікай од орави,Візьми Бога з Давидом ти пай [222]

.Коли треба все ж вернути в Сіон [223],То спускатись у світ не cпішiм,Шлях нелегкий у Ієрихон [224],Живи в граді, що мати усім.Як пустився бува у ці ти дороги,Бог твій шлях перепинить завжди,Бо як ступлять раз у те прірвисько ноги,Розум може не стримать біди.Ну а ти, який дух той же єси,I число твоїх не витече літ,Дух розбійництва ти в нас переміси!Хай буря твою розірве сіть!

Пісня 23-тя

Із цього: «Зникають у мapнoтi дні» [231]. «Час відкупу... Відступіть i зрозумійте».

Ми тебе зовем марнуем,О життя щасливий час!Мов тягар на спині, чуєм,Тратим марно повсякчас!Наче прожитий час та й вернеться назад,Наче ріки до своіх повернуться струмків,Наче зможем життю хоч би piк ще додать,Мов з безмежних життя в нас складається днів.Тож для чого так бажаемЖити літдо вiciмсот,

Коли ми життя збуваємНа дурниць пустомолот?Краще мить чесно жить, аніж день в мислях злих,Краще в святі день пробуть, аніж безбожний piк,Буде чистий хай рік, ліпш ніж десять брудних,Краще десять корисних, аніж безплідний вік.Кинь, о друже мій, безділля,Дорожити варто днем,Зразу ти берись до діла -Час безслідно промайне!Не наше то уже, що пройшло мимо нас,Не наше, що принесе прийдешня пора,

Сущий день тільки наш, а не ранковий час,Не знаєм, що принесе вечорова зоря.Як не вмієш так-от жити,Вивчи-бо фiгypy ту!Ах, не може уміститиРозум хитрість цю просту.Знаю, наше життя сповнене брехунів,Знаю, що вельми дурний у світі чоловік,Знаю, чим більш прожив, тим більше подурнів,Знаю, сліпий є той, що заклада собі вік [232].

Пісня 24-та

римського пророка Горація [241], перетлумачена малоросійським діалектом у 1765 році. Вона починаеться так: «Otium divos rogat in patenti...» [242] і так далі. - Схиляє-бо добре наставления до спокійного життя.