Сад божественних пісень

Названа «Сiгор» [201]. Уцiм маленькiм, але високiм градику бенкетує Лот iз дочками [202]. «У мiстi Бога нашoго, у горi святiй його» [203]. «Подiбний до чоловiка розомного, що свiй дiм збудував на каменi» [204]. «Хто зiйде на гору Господню?» [205].

Iз душею хто ясною,То нащо йому броня

I шолом над головою?Не потрiбна i вiйна.Непорочнicть - ось його броня,Аневиннiсть - дiамант-стiна.Щит, меч, шолом - йому сам Бог.Свiте! Свiте безпорадний!Вся надiя у царях!

Берег, думаєш, безвадний?Вихор розмете цей прах.Непорочнiсть - це Ciгop, пoвip,А невиннiсть - ось небесний двiр.Туди лети i там почий!Бомб цей город не боїтьсяHi оббрiхувальних стрiл,

Хитрих мiн не застрашиться,Завжди цiлий - не горiв.Непорочнiсть- ось де дiамант,А невиннiсть - ось священний град.Туди лети i там почий!Ворога в цiм градi люблять,Вiддають добро для них,

Силу для чужого гублять,А не тiлъки для своїх..Де ж такий чудовий град шукать?Сам ти град, як труту змiг прогнать,Святому Духу храм та град.

Пісня 21-ша

На кiнець такого: «Скажи ж менi ти, кого викохала душа моя: де ти пасеш, де даєш ти спочити у спеку» [211].