Unknown

Редактор. А не подумайте, отче митрате, іцо я кому-небудь ще, крім вас... Маючи лише добро вашої школи на думці, я вам особисто...

Ми трат. Розумію. Учитель Снідавський напевне буде тут, і я з ним поговорю. А вам глибоко вдячний.

Редактор. І будьте, отче митрате, спокійні. В га­зеті не буде ані слова. ⁴¹

М и т р а т. Це лише занепокоїло б громадську думку. Л до цього й так є аж надто багато причин.

Редактор.

Крах, отче митрате, повний крах ка­піталізму.

М и т р а т. Церква остерігала людство перед захлан­ністю.

Редактор Машина, отче митрате. Машину ство­рило собі людство на загибель. Пізненько ми схамену­лись. Машина й капіталізм — оце язва

людства, й воно не зможе врятуватися, не знищивши, не розчавивши їх дощенту.

М и т р а т. Ви мене тривожите.

Редактор. Ви не так розумієте мене, отче митра­те. Те, що мене в комуністів найбільше обурює, це їх безоглядне ставлення до релігії й до церкви. Адже ж це приватна справа.

М и т р а т. Зате приватна власність є святістю для церкви.

Редактор. Хе-хе! Ачей же не будемо сперечати­ся, отче митрате, що приватна власність існувала й пе­ред капіталізмом.

М и т р а т. Справедливий розподіл багатства — оце найважніше. Без безбожного галапасництва ¹ великого ка­піталізму. Інакше заллє нас червона сарана.

Редактор. Не думаю, отче митрате. Комунізм — це продукт специфічних російських умовиш Західно­європейська цивілізація...

М

и т р а т. Не втримається довше, якщо не піде шляхами, що їх вказує церква. Ненажерливий капітал зірвав з Христом і, зірвавши, став його ворогом.

З’явився директор. Бонцель попростував до нього. Ре­дактор і митрат низько поклонилися, та Бонцель наче й не

помітив їх.

Архітект(низенький, із сивою борідкою — до Бонцеля). Ласкавий пане президенте! Дозвольте!.. Інже- нер-архітект Кулічка. Берлінська школа. Тимчасово без праці. Чи пан президент... Будую модерн. Максимум по­вітря, максимум сонця, пане президенте!

Бонцель. А йдіть ви до чорта з своїм сонцем. (Пішов до директора.) ⁴²

Захований оркестр грае модпо танго «О сайта Лючія», що до

цього тенор співає рефрен. Гості танцюють. Ввійшов Сні-

давський.

Ми

трат(до Снідавського). Пане професоре!

Снідавський. Слухаю, отче митрате!

М и т р а т. У вашому класі нічого не трапилось по­мітного?

Снідавський. Нічого, отче митрате.

М п т р а т. Як директор гімназії й ваш зверхніш питаю вас, чи в класі п'ятому «б» усе гаразд?

Пауза.

Снідавськи й Усе гаразд, отче митрате.

М и т р а т. Редактор тутешньої газети довідався в органів безпеки, що сьогодні арештували за розкидання комуністичних летючок учня вашого класу Юліана По­лячка.

Снідавський. Про це вперше від вас довідуюся, отче митрате.