Unknown

Норм а. Те, що зробила б з ним на моєму місці кожна порядна людина. Я повезу його сама до Мюнхена.

Петерсон.Ви збожеволіли, дівчино! Таким чином ви тільки озброїте проти себе всі інстанції окупаційних властей, не кажучи вже про те, що ви — не доїдете до

І

Мюнхена. З учорашнього дня, міс Фансі, за вами вста­новлено слідкування.

Норма. Так? Після всього, що я тут почула, мене б не здивувало, якби цю почесну роль взявся виконувати лейтенант Бентлі. Проте я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон.

Петерсон.Ви дуже сміливі, міс Фансі, однак у вас не буде в цьому потреби.

Норма. Хочете мене заарештувати?

Петерсон.Ні. На жаль, це не так легко зробити. Ви ж, як-не-як, поки що кореспондентка. Я просто звелю обшукати вас і тоді у вас буде чисте сумління, а у ме­не — папери. (Іде до дверей.)

Норма. Хвилиночку, майоре! Я придумала інший вихід із становища. (Виймає з сумки конверт і кидає йо-

| го у вогонь.)

Петерсон.Тисяча чортів!.. З вами нелегко воюва­ти. Але запевняю вас: цим ви Макарова не врятували.

Норма. Зате, може, врятувала інших. А що стосує­ться Макарова, то ми ще повоюємо з вами, містер Петер­сон. (Йде до дверей.)

Петерсон.

Стривайте! Я вам, здається, вже сказав: ваші шанси рівні нулю. Всім, крім одного. Макаров не використав його. Я сподіваюся, ви будете більш розсуд­ливі.

Норма. Новий підступ?

Петерсон.Ні, нова спроба врятувати Макарова від шибениці. На цей раз,— з мого боку.

Норма. Невже защеміло у вас серце?

Петерсон.Ні, міс. Таких серцевих припадків у мене не буває ніколи. Просто я не хотів би робити з Ма-

Т

карова мученика. Буде значно краще, коли він повернеть­ся до переміщенців живий, цілий, непошкоджений і... на­вернений.

Норма. Іншими словами, ви пропонуєте мені спів­працю у фабрикуванні ренегатів? Так?

Петерсон.Міс Фансі! Я вам даю можливість вря­тувати людину. Якщо ви не використаєте цю можливість, то я боюся, що ваша душа до самої смерті не зазнає спокою.

Норма. Чого ви від мене вимагаєте?.. (Сідає.)