Диригент

— Ми розуміємо, на що ви натякаєте, — втрутився Булл. — Це трапилося сорок років тому. А між нападом на родину Дюпре і викраденням Медори Ліретт минуло тридцять років. Як ми вже розповідали, нам наказали передати справу до архіву, проте ми були насторожі, адже підозрювали, що то були не єдині нічні вилазки Самеді. 20 вересня 1996 року, за рік після зникнення Медори Ліретт, п’ятнадцятирічна Андреа Лопес пропала з кемпінгу на околицях Ґретни. Її мати-наркоманка стверджувала, що дівчинку забрала Смерть. 11 січня 1999 року в графстві Акадія заарештували чоловіка, звинувативши його у причетності до зникнення двох підлітків чотирнадцяти й сімнадцяти років — його рідних доньок. Цей тип був асоціальним маргіналом, який, судячи з усього, продав дівчаток своїм знайомим. Проте він наполягав, що їх викрав чорт, який вдерся до його будинку з групою озброєних чоловіків. Це сталося глупої ночі, коли в місті лютувала буря. Одна жінка з Істервуда, мати Саманти Олівер, подала у поліцію заяву про зникнення дитини під час іншого потужного урагану. Попервах ця справа розглядалась як добровільна втеча з дому, хоча старенька сусідка, яка жила навпроти, стверджувала, що її забрали зомбі, виконуючи наказ самого Барона Суботи.

— Якщо цей псих справді викрадає дівчат, навіщо він перевдягається у карнавального персонажа? — спитав Шарбу.

— Відвертальний маневр, — пояснив Джонсон. — Я пропрацював два роки у відділі, що досліджував діяльність сект і ритуальні злочини. Мабуть, завдяки цьому досвіду я заробив кілька балів і мав певні переваги, що вплинули на рішення Дюпре запросити мене до його групи, — задумливо мовив він. — Саме тоді я зрозумів, що вісімдесят відсотків злочинів із містичним, магічним або сатанинським підтекстом є оманливими, розрахованими на те, щоби збити людей з пантелику. І зловмисники майже завжди досягають своєї мети, адже преса божеволіє від таких сенсацій; поліція хоче якнайшвидше передати справу до архіву і закрити тему; свідки не викликають довіри. Лише два випадки з десяти — справжні ритуальні злочини.

Булл кивнув.

— Ми сумніваємося, що Самеді — конкретна особа. Радше йдеться про сектантську організацію, очолювану лідером — бокором, який видає себе за чаклуна, аби жахати людей і впливати на їхню поведінку. Історія знає такі випадки. Приміром, Франсуа Дювальє, президент Гаїті, іноді перевдягався у Барона Самеді і виходив у цьому вбранні на балкон палацу або блукав біля президентської резиденції, прагнучи налякати народ, навіяти всім думку, ніби президент — Самеді власною персоною або обраний ним заступник. У будь-якому разі ви маєте визнати одну річ: хоч би яким надійним був свідок, йому ніхто не повірить, якщо він стверджуватиме, що дівчат викрали замасковані незнайомці, живі мерці й Барон Субота. Це видається настільки абсурдним і неймовірним, що поліція навіть не розглядатиме такої можливості. Якби ми не відстежували загадкових щезнень юних дівчат під час урагану, то навряд чи звернули б увагу на подібні випадки.

— Віктимологічний профіль Скотта Шеррінґтона, — згадала Амая. Дюпре задоволено кивнув. — Ви висуваєте припущення, що за цими злочинами стоїть маніяк або мисливець, і це робить загальну картину ще більш зловісною.

— Мисливець? — спитав Шарбу.

— Один виконавець або ціла організація, — відповіла Амая, змірявши Дюпре задумливим, пильним поглядом. — Злочинці, які постачають жертв психопатам, педофілам, колекціонерам, готовим заплатити за це величезні гроші. Вони обирають жертв із групи ризику — зовсім юних дівчат, які теоретично могли би втекти з дому.

А зараз Медора Ліретт повернулася і повідомила нам, де перебуває Самеді.

— Саме тому ви маєте витягти мене звідси, — задихаючись, мовив Дюпре.

— Куди ж ви підете? — заперечив Джонсон. — Наскільки мені відомо, вам розповіли про серйозність вашого захворювання і небезпеку, на яку ви наразите себе, якщо почнете рухатися.

— Мені також розповіли, що медикаментів немає. Єдине, що вони пропонують, — пасивно лежати тут. Їм не вдасться вилікувати мою хворобу. Ви маєте витягти мене звідси.

Джонсон кинув на Дюпре повний відчаю погляд, після чого взяв його руку і міцно стиснув.

— Заради бога! Куди ми вирушимо? Відучора ситуація погіршилася: рівень води піднімався впродовж усієї ночі, і нині затоплено 80 % території Нового Орлеана. У лікарнях не залишилося ліків. З усіх сусідніх штатів прибувають нацгвардійці, проте цього недостатньо. Люди штурмують супермаркети, розбираючи сухий одяг, воду і харчі для дітей. Надходять повідомлення про божевільних, які стріляють у тих, хто це робить. Надворі панує повний безлад. Місто занурилося у хаос, а ви просите мене витягти вас звідси. Але... куди?

Дюпре жестом попросив його нахилитися ближче.

— Якщо я залишусь тут, то помру. Мені потрібен traiteur.

Ви маєте відвезти мене до боліт.

Джонсон випростався і здивовано глипнув на нього.

— А хто це такий?

— Traiteur[14] — каджунський знахар, цілитель, чаклун, — пояснив Булл.

Геть ошелешений, Джонсон розвернувся до Дюпре.

— Трясця... — буркнув він, нездатний вимовити щось інше.