Диригент

— Ви вірите в бійку з незнайомцем? Якщо ви так уважно читали звіт, ви мали б звернути увагу на відсутність слідів проникнення зі зломом і ознак боротьби. Все це накоїв божевільний батько. Гадаємо, він сам себе поранив. На прикладі зброї знайдено рештки його шкіри. Я часто бачив таке: перш ніж застрелитися, вбивці впадають у відчай. Вони б’ють себе, караючи за злочин або намагаючись повернути ясність мислення. Фізичний біль допомагає їм зосередитися.

— Детективе, я не зрозуміла кількох пунктів у балістичному звіті, — мовила Амая. — Ви провели порівняльне дослідження на основі двох куль: однією стріляли в лабораторії, а другу витягли з голови жертви — молодшого сина, якщо точніше.

— Так і є, — підтвердив Нельсон.

— Чому ви зіставили лише одну кулю? — спитав Джонсон.

Амая відповіла за Нельсона:

— Бачу, що ви спробували вийняти кулю з голів дружини й доньки, але часто трапляється, що при влученні в череп куля розколюється. Ви витягли цілу кулю з голови хлопчика, тому що його череп не такий твердий.

— Ваша правда, — визнав Нельсон. — Ми не змогли зіставити сліди каналу ствола, але визначили, що пістолет був тієї ж марки й калібру.

— А куля, якою був застрелений батько? — не відступала Амая.

— Річ у тім, що... — пробелькотів Нельсон.

— Ви не провели експертизи, — завершила фразу Амая.

— Ви ж пам’ятаєте, що то був двадцять другий калібр. Це означає, що сліди дефлаграційного горіння є меншими порівняно зі зброєю іншого калібру. Але ми працювали старанно. Дослідження на вміст свинцю, барію та сурми виявилося позитивним. Також підтверджено, що постріл здійснювався лівою рукою. Нагадую вам, що батько був лівшею. Звідки це знав незнайомий нападник? Стріляв Ендрюс.

— А як щодо кулі? — наполягала Амая.

— Її немає.

— Ви хочете сказати, що її не знайшли на місці події? — поцікавився Дюпре.

— Він хоче сказати, що куля залишилася в голові сеньйора Ендрюса, — оголосила Амая.

На якусь хвильку здалося, що Нельсон задихається. Нарешті він відповів:

— Заради бога! В цьому не було потреби. Ми маємо сліди пострілу, кулю, витягнуту з голови хлопчика, а також кулі, якими було вбито дружину і доньку. Немає жодних сумнівів, що куля в голові Ендрюса розколота.

— Ні, вона не розколота, — заперечила Амая. — Ми щойно отримали звіт коронера. На рентгенівському знімку черепа видно цілу кулю.

Всі мовчали в очікуванні реакції Нельсона. Кілька секунд по тому він мовив:

— По-перше, я сумніваюсь, що це щось змінить. Він стріляв, він убив усю свою сім’ю, і всі докази підтверджують його провину. По-друге, мені здається, що ви перекладаєте всю відповідальність на мене, хоча я — простий детектив із відділу вбивств. Ми розслідували цю справу не менш ретельно, ніж будь-яку іншу.

— Детективе Нельсоне, ви можете відповісти на останнє запитання?

— На останнє? Якщо це правда, закладаюсь, що зможу!

Джонсон і Дюпре, усміхаючись, подивилися на Амаю. Вони з легкістю уявили, як детектив Нельсон витирає піт із чола.

— На місці події виявлено ще одну кулю...

— Так, вона застрягла у штукатурці стіни. Ця куля була цілою. Двадцять другий калібр, випущена з того самого пістолета.

— Знімок, що лежить переді мною, зроблений з дуже близької відстані. Я не можу визначити, як високо влучила куля, але закладаюсь, що ви знайшли її на рівні підлоги.

— Так. Звідки ви це знаєте?

Подив Нельсона передався Джонсону й Дюпре.

Амая натиснула на клавішу й змусила Нельсона трохи зачекати, перш ніж відповісти:

— Диригенту не пощастило з Ендрюсами. Буря виявилася не надто потужною; родина зібралася в неповному складі; батько чинив опір. Попри це, вбивця вирішив продовжити те, що розпочав; з якоїсь причини він не міг зупинитися. На нашу думку, в усіх випадках він спершу розправлявся з іншими членами родини, а батька залишав насамкінець. Та Ендрюс пручався, і тому довелося ліквідувати його, щоб обеззброїти. Для цього він мав при собі власну зброю. Агентка Такер уже висловила таку теорію: можливо, зброя не знадобилася йому під час нападів на інші сім’ї, але він носив її з собою, враховуючи ймовірність зриву його плану. Так і сталося у Ґальвестоні. Покінчивши з Ендрюсом, диригент скористався його пістолетом і вбив дружину та дітей.

— А як щодо кулі, що застрягла у стіні? Гадаєте, Ендрюс зміг вистрелити?

— Куля випущена з пістолета Ендрюса, але я думаю, що постріл був здійснений після його смерті. Самогубці стріляють собі в голову і дуже рідко в серце. Жоден із тих, хто має намір убити себе, не стріляє в якусь частину тіла перед тим, як поцілити в голову. Було б дуже підозріло, якби в черепі загиблого виявили дві кулі. Вбивця поклав пістолет у руки загиблого й був змушений вистрелити, аби лишити сліди пороху, проте Ендрюс уже був мертвий і лежав на підлозі. Куля пролетіла низько.

Джонсон зітхнув і повільно випустив повітря з легенів.

Дюпре підхопив свій телефон.

— Я вимагатиму наказу на ексгумацію трупа Ендрюса. Якщо мені вдасться переконати суддю в терміновості нашої справи, ми можемо отримати його розпорядження вже сьогодні ввечері.

— Я маю повідомити це Джозефу Ендрюсу, — задумливо мовила Амая.

Дюпре заперечив: