Диригент

— Треба якнайшвидше дізнатися з надійних джерел, чи був Нельсон на місці вбивства інших родин. Волонтерська група, що негайно виїжджає до вражених ураганом районів, дає йому ідеальне алібі й привід пересуватися всією країною, але, попри це, йдеться про непрямі докази. Попереду багато роботи. Підозрюю, що саме з цієї причини капітан Рід із Ґальвестона так поспішав передати нам знімки, прикріплені до справи про вбивство Ендрюсів. Необхідно поговорити з ним. Хороша робота, агентко Такер, агенте Емерсоне. Я подзвоню вам, щойно будуть якісь новини. А ви телефонуйте мені.

Джонсон здійняв руку з явним наміром зупинити його.

— Агентко Такер, ви нічого не сказали про релігію. Мартін Ленкс був глибоко релігійною людиною. Ми всі згодні з тим, що його своєрідні уявлення про гріх були надзвичайно важливими й безпосередньо вплинули на рішення вбити власну родину. Чи відвідує церкву Бред Нельсон?

Такер помовчала кілька секунд, перш ніж відповісти:

— Ми ще не знаємо напевно, бо мали недостатньо часу... Та все вказує на те, що він атеїст.

Коли зв’язок обірвався, Амая була певна, що під пишними вусами агента Джонсона промайнула посмішка.

Спецагентка Стелла Такер підкреслила ручкою назви місць, що їх диктувала по телефону очільниця організації «Врятуй мене». Водночас вона порівнювала ці дані зі списком відгулів, узятих Нельсоном після переведення до центрального відділку Маямі. Останній документ щойно надійшов із департаменту поліцейського персоналу.

— Бруксвіль, Оклагома. Техас, маленьке містечко поблизу Альворда. Тампа у Флориді й Новий Орлеан, Луїзіана, — повторювала вона, ставлячи помітки в списку. — А ви цілком певні, що детектив Нельсон побував у всіх цих місцях?

— Щотижня волонтери надсилають нам свої робочі графіки, на основі яких ми складаємо список рятувальників, готових до виїздів.

У разі виникнення надзвичайної ситуації ми телефонуємо тим, хто має змогу приєднатися до групи. Насамперед нас цікавлять люди, які перебувають поблизу місця катастрофи, хоча траплялося, що ми викликали деяких співробітників з іншого кінця країни. Проблема в тому, що йдеться про поліціянтів, пожежників, санітарів і лікарів.

Ви ж розумієте, що реальність іноді вносить корективи в їхні графіки — чергування в надурочний час, справи, що потребують більше уваги, необхідність проводити рятувальні операції в рідному місті. Не забувайте, що добровольці здебільшого платять за проїзд із власної кишені, ми не можемо вимагати від них обов’язкової присутності, наче в школі. Коли ми попереджаємо їх про виїзд, вони зв’язуються з очільником групи — саме він просить нас відрядити більше людей, якщо ті, до кого ми звернулися, не можуть приїхати. Цього разу групу очолює Мейґс. Він — один із наших найбільш досвідчених співробітників, пожежник із Бостона, чудова людина. Наразі Мейґс перебуває в Новому Орлеані зі своєю групою.

— Так, у відділку, де працює детектив Нельсон, мені повідомили, що він вилетів туди, але нам треба зв’язатися з ним. Нічого важливого, — збрехала вона. — Якщо він допомагає добровольцям у місті, куди дістався ураган, я не хочу турбувати його. Ось чому мені хотілося отримати підтвердження перебування Нельсона в Новому Орлеані.

— Я не знатиму цього напевно, доки не поговорю з очільником групи. Нельсон погодився приєднатися до них і має приїхати, якщо йому ніщо не завадить... Я можу дати вам номер Мейґса. Остання інформація, що надійшла від нього, була такою: вони дісталися міста Кеннер, зупинилися на пожежній станції в аеропорту Луї Армстронга й планують вирушити до лікарні «Черіті».

Такер занотувала номер, подякувала співрозмовниці, обірвала зв’язок і відразу зателефонувала Мейґсу.

«Телефон абонента вимкнений або перебуває поза зоною досяжності».

— Клятий ураган, — прошепотіла жінка.

Вона обвела кружальцем Кейп-Мей, Нью-Джерсі, та Кіллін, Техас.

У лютому та березні присутність Нельсона в цих місцях не була підтверджена. Тоді він ще служив у Ґальвестоні й, ясна річ, перебував там у грудні, коли вбили Ендрюсів. Дюпре сказав, що подзвонить капітану. Якщо вона теж зателефонує до центрального відділку поліції Ґальвестона, то наразиться на ризик, що хтось розповість про це начальнику, а той у свою чергу сповістить Дюпре. Такер не сумнівалася, що ґальвестонська поліція вважатиме дивним той факт, що ФБР намагалося зв’язатися з нею двічі за день. До того ж такий вчинок буде хибним, якщо зрештою вона помилиться.

Такер знала, що думають про неї колеги, але їй було байдуже. Вона вже давно зрозуміла на власному досвіді, що єдина непростима помилка — діяти всупереч своїм переконанням. Вона була розумною, і це давало їй дві переваги. По-перше, Такер не тішилася ілюзіями стосовно того, що структура на кшталт ФБР може сприяти кар’єрному росту жінки, тим паче, якщо вона — афроамериканка. По-друге, навіть якщо колеги змінять думку про неї, вони назвуть її досягнення «результатами спільних зусиль».