Острів злочинців

Однак таке твердження не задовольняло вчених. Треба було знайти взаємозалежність між будовою черепа і розмі­щенням тканини й м'язів обличчя, треба було віднайти по­стійні числові відношення між кістками черепа і будовою та виглядом носа, щік, уст та ін.

Доки ці проблеми не були розв'язані, всі спроби відтворити зовнішність людини за її черепом залежали від ви­падку.

А сьогодні вже можна сказати, що існує науковий ме­тод. Варто ознайомитися з книжкою Герасимова, старанно вивчити його досвід. Та, здається, цікавіша інша дорога: спочатку дізнатися про наслідки цієї наукової роботи, а тоді простежити, в який спосіб дійшов до цього вчений.

Надзвичайно цікаво, що таких висновків домоглись у двох зовсім різних галузях науки – в археології та кримі­налістиці. Науковці цих галузей ставили перед собою зов­сім різні цілі, а результат був однаковий.

Загляньмо до архівів слідчих органів та до архівів на­укових інститутів.

… 1940 рік. Кафедра судової медицини в Москві про­вадила цікавий експеримент. У

прозекторській інституту робили розтин небіжчиків. Ці люди загинули недавно за нез'ясованих обставин і лежали самотні, невпізнані. Тому кожного з небіжчиків ще до розтину сфотографували, бо докладний розтин тіла найчастіше деформує труп. Черепи небіжчиків надіслали в Ленінград, до лабораторії Гераси­мова, й запропонували йому відтворити обличчя цих лю­дей. А фотокартки небіжчиків і опис їхньої зовнішності лишили в замкненому сейфі в Москві.

Герасимов відтворив обличчя померлих. На трьох на­укових конференціях скульптор-антрополог продемонстру­вав реконструйовані голови, і вчені одностайно підтверди­ли: Герасимов відтворив обличчя людей за їхніми черепами. Він не знав, кому належали ці черепи, але відтворив голову китайця за черепом китайця, обличчя жінки за жіно­чим черепом і т. д. Тож не дивно, що вчені – антрополо­ги, етнографи та археологи

– зацікавилися роботою Гера­симова.

Кілька подальших його праць незаперечно довели, що можна відтворити обличчя людини за її черепом. Але чи виявиться придатним метод, який застосовується при від­творенні сучасних людей, для відтворення облич людей, що жили століття тому? Чи залежність між будовою чере­па й м якими тканинами – завжди незмінна? А може, кожна раса чи кожна епоха мають свої неповторні законо­мірності?