Острів злочинців

Пригодницька повість, яка друкувалася в популярному тижневику, звичайно, не могла бути джерелом наукових висновків. Адже уява письменника невичерпна. Проте для багатьох науковців, а надто для археологів та антрополо­гів, робота такого вченого, як Тарасов, могла бути надзви­чайно корисною й зробити науці неоціненні послуги. Адже палеонтологи віддавна вміють відтворювати тварин за їхні­ми кістками. Знаменитий Кюв'є твердив, що йому досить одного зуба, аби уявити та відтворити істоту, якій належав той зуб.

Тож могло б здатися, що нема нічого простішого, як відтворити зовнішність людини. Проте це надзвичайно важ­ко. При відтворенні тварини нас задовольняє загальна, «ти­пова» схожість. Досить того, що вчений відтворює корову взагалі, і нікому не спаде на думку вимагати від нього, щоб це була конкретна Красавка чи Лиска.

Що ж до відтворення образу людини, то тут величезне значення має її раса, ба навіть родинна схожість. Адже як­би професор Тарасов відтворив за черепом просто людину, то його праця не. мала б для кримінологів ніякого значен­ня. Він мав відтворити (і відтворив) обличчя конкретної людини, ідентичність якого підтвердила здогади криміно­логів.

У тому ж таки «Огоньку» (№ 21 за 1956 рік) можна знайти інформацію про цікаве досягнення ад юнкта Військо­вої медичної Академії В. П. Петрова, який відтворив «мо­дель» обличчя вбитого (труп уже розкладався) так точно, що його впізнала мати.

Тож із цього виходить, що історію, яку розповіли нам автори детективної повісті, не вигадано. Правда, В. П. Петров мав справу з цілою головою – хоч уже й де­формованою, –

а не з черепом, як професор Тарасов, однак він зробив найважливіше: відтворив родинну схожість не­біжчика.

Є підстави припускати, що автори пригодницької повіс­ті, надрукованої в «Огоньке», мали на думці певного вчено­го і його наукові досягнення, а саме – антрополога й скульптора Михайла Герасимова. У великій науковій праці «Реконструкція обличчя за черепом» учений стисло виклав свою теорію. Ця книжка, що має 600 сторінок, складається на 90 відсотків з таблиць, діаграм і чисел і доводить, що на підставі самого тільки черепа можна відтворити справж­ній портрет небіжчика.

Навколо цієї цікавої книжки одразу спалахнула диску­сія. Адже треба пам'ятати, що досі вчені взагалі не нава­жувалися відтворювати людські обличчя за знайденими кістками. Єдині спроби – із досить добрим результатом – це ідентифікація черепа на підставі портрета людини.