ПІСНІ

Спи, ди­тя моє, ти - жит­тя моє!Спи, ди­тя моє крас­не!Поки со­неч­ко не за­па­литься,Поки місяць не згас­не!..Спи, ди­тя моє, ти - жит­тя моє!Тілько щас­тя і долі!Будеш цілий вік, як той чор­ний віл,У ярмі і не­волі!Тілько гу­бонька за­ле­пе­четься,Слаба ніженька ста­не,Слаба ру­ченька пе­рех­рес­титься -Твоє го­ре нас­та­не.Не підеш з дітьми, не по­ба­виш­сяНа пу­ховім пісоч­ку,

Не прий­деш сю­да, не по­ло­жиш­ся,Не зас­неш в хо­ло­доч­ку!..Не з дітьми підеш - панську че­ре­дуПоженеш ти на по­ле!..Не пісок м'який - стер­ня ост­раяБосі но­ги на­ко­ле!..І від со­неч­ка не схо­ваєшсяЗа відо­ра­ну ски­бу;Зав'ялить те­бе в полі со­неч­ко,Як ту в'ялую ри­бу!..І не раз сльоза із очей спа­деНа за­па­лені гру­ди,І сльозу твою тілько бог їденЗ не­ба видіти бу­де!

Станеш хлоп­цем ти, ста­неш па­руб­ком,Тобі все їдна до­ля:Череда ми­не, най­де пан­щи­на -Їдна й тая ж не­во­ля.І що бо­жий день оса­ву­ла йде:Ти вста­вай до ро­бо­ти!..Ти вста­вай, ро­би від неділенькиДо са­мої су­бо­ти…І що бо­жий день бу­деш до світаДо ро­бо­ти вста­ва­ти;Свою си­лоньку ні собі, ні мні,А па­нам ви­роб­ля­ти.А там па­нові не впо­до­бав­ся,Писарині яко­му, -

Ноги зди­ба­ють, ру­ки спу­та­ютьІ зве­зуть до прий­ому.Станеш го­лий ти у при­сутствії,Як ро­ди­ла тя ма­ти…І зач­нуть те­бе па­ни з дох­то­ром,Мов ко­ня, ог­ля­да­ти!..І заб­ри­ють лоб - і до церк­ви враз,Там при­ся­гу про­ка­жуть;У мун­дир вбе­руть, оруж­жо да­дуть,Світ навіки зав'яжуть!Поженуть те­бе в чу­жу сто­ро­ну,І зач­нуть мушт­ру­ва­ти,І при­каз да­дуть - мо­ву ріднуюНа чу­жую зла­ма­ти…

І на­ло­миш­ся, і за­бу­деш тиСвою мо­ву рідненьку,Спом'янеш не раз не по-рідно­муСвою рідную неньку…А прий­де війна - зло­жиш го­ло­ву!..Де і хто по­хо­ває?Не зга­дає мир, не спи­тається,Хіба бог спам'ятає!..Спи ж, ди­тя моє, ти - жит­тя моє!Спи ж, ди­тя моє крас­не!Поки світ стоїть, по­ки з міся­цемВраз і сон­це не згас­не!..

МОГИЛА