Читаем Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» полностью

З білих там згоджувалися працювати самі лише каджуни19, яких дражнили «скипидарними нігерами». Білі чоловіки конали від такої праці. Я протримався лише п’ять днів, а потім три тижні був хворий від самого запаху: він в’їдається у волосся, у шкіру… Довелося спалити одіж…

19

Нащадки французьких переселенців.

Раптом Смоукі замовк і рвучко сів. Наступної миті, почувши біг і крики знадвору, він зрозумів, що це Легіон20. Останні пару місяців Американський Легіон здійснював набіги на табори безпритульних, витоптуючи все на своєму шляху, з чітким наміром очистити місто від заїжджого наброду.

20

Військово-патріотична громадська організація, заснована в США 1919 р.

Смоукі закричав хлопцеві:

— Ходімо! Ушиваймося звідси!

І вони пустилися навтьоки, як і сто двадцять два інші мешканці цього «Гувервілля»21. Було лише чути, як люди ломляться крізь ліс, як розриваються на шмаття картонні будиночки і ламаються під ударами металевих труб і дрючків.

21

«Гувервіллями» називали скупчення жител, побудованих безпритульними із залізяччя, картону тощо в роки Великої депресії — за ім’ям тодішнього президента Г. Гувера.

Смоукі побіг ліворуч. Досягнувши густого підліску, він ліг на землю, бо знав, що зі своїми кволими легенями ніколи від них не відірветься. Він лежав долілиць на землі, аж доки все не скінчилося. Хлопець, напевно, утік. Смоукі вирішив, що наздожене його пізніше.

Згодом він повернувся до табору, аби перевірити, чи щось уціліло. На місці маленького містечка халупок тепер красувалися безладні купи толю, картону й дерева, розбиті та сплющені, як млинці. Він розвернувся і вже збирався йти, коли почув голос:

— Смоукі…

Хлопець лежав метрів за шість, там, де раніше була їхня халупка. Ошелешений, Смоукі наблизився до нього.

— Що сталося?

— Я знаю, ти казав мені ніколи навіть не розшнуровувати черевики, але вони були надто тісні. Я перечепився.

— Тебе поранено?

— Схоже, мене вбито.

Смоукі опустився на землю поряд з ним і побачив, що його голова з правого боку пробита. Хлопець підняв на нього очі.

— Знаєш, Смоукі… Я гадав, що мандрувати світом — весела справа… Аж ніяк…

Він заплющив очі й помер.

Наступного дня Смоукі привів пару знайомих хлопців, і ті поховали його на кладовищі для безпритульних за межею Чикаґо. Ельмо Вільямз прочитав обрані рядки, знайдені на сторінці 301 маленької червоної збірки духовних гімнів «Армії спасіння»22, яку завжди носив із собою.

22

Християнська релігійно-благодійна організація, заснована 1865 р. проповідником Вільямом Бутом та його дружиною Кетрін у Лондоні. Пізніше поширила свою діяльність у США, Німеччині, Канаді та інших країнах.


Радіймо душею за брата,

Бо смерть — то не втрата, а дар

Душі, що покинула ґрати

І скинула тіла тягар.

Вони так і не дізналися його імені, тож просто встановили дерев’яну табличку, зроблену з уламка скрині. На ній було написано просто: «Малюк».

Коли хлопці пішли, Смоукі ненадовго затримався, аби попрощатися.

— Що ж, друже, — сказав він, — принаймні тобі вдалося побачити Саллі Ренд. Це вже дещо…

Потім він розвернувся і побрів на станцію, аби встигнути застрибнути в потяг, що йде в південному напрямку — до Алабами. Він волів забратися з Чикаґо. Вітер свистів поміж будівлями, такий холодний і різкий, що іноді на очах чоловіка проступали сльози.

«Вімз віклі»

(Тижневик міста Вісл-Стоп, Алабама)

8 грудня 1938 р.

Стережіться детонаторів

Попередьте ваших дітей, щоб не гралися біля сортувальних станцій, коли там підривають динаміт. Моя друга половинка каже, що кілька днів тому, під час подорожі до Нешвілля, чув про хлопця, який помилково розкусив капсуль-запальник і відірвав собі губи.

Опал каже, що нещодавно в салоні був такий наплив людей через підготовку до бенкету в клубі «Східна зірка», що хтось, переплутавши, узяв блакитне жіноче пальто. Тож, якщо воно у вас, поверніть його, будь ласка.

За рахунок баптистської церкви відбулося катання на возах із сіном. Пеґґі Гедлі була випадково залишена на паркувальному майданчику, але пізніше група підібрала її.

Минулої суботі Іджі й Рут потішили дітей, звозивши їх до ­парку Ейвондейл, аби відвідати знамениту слониху Міс Фенсі, улюбленицю дорослих і дітей. Кожен мав нагоду сфотографуватися з Міс Фенсі й зможе отримати свій знімок, щойно вони надійдуть проявлені з універсаму в четвер.

Минулої п’ятниці доктор Клео Тредґуд повернувся з поїздки до клініки Мейо, куди возив маленького Альберта на обстеження. На жаль, він приїхав із недобрими новинами для Нінні. Залишається тільки сподіватись на лікарську помилку. У понеділок Клео повертається до роботи.

Дот Вімз

Будинок престарілих «Трояндова тераса»

Стара траса Монтґомері. Бірмінгем, Алабама

15 березня 1986 р.

Сьогодні вони поїдали печиво «Крекер Джек» і розмовляли. Принаймні місіс Тредґуд розмовляла.

Перейти на страницу:

Похожие книги

100 знаменитых харьковчан
100 знаменитых харьковчан

Дмитрий Багалей и Александр Ахиезер, Николай Барабашов и Василий Каразин, Клавдия Шульженко и Ирина Бугримова, Людмила Гурченко и Любовь Малая, Владимир Крайнев и Антон Макаренко… Что объединяет этих людей — столь разных по роду деятельности, живущих в разные годы и в разных городах? Один факт — они так или иначе связаны с Харьковом.Выстраивать героев этой книги по принципу «кто знаменитее» — просто абсурдно. Главное — они любили и любят свой город и прославили его своими делами. Надеемся, что эти сто биографий помогут читателю почувствовать ритм жизни этого города, узнать больше о его истории, просто понять его. Тем более что в книгу вошли и очерки о харьковчанах, имена которых сейчас на слуху у всех горожан, — об Арсене Авакове, Владимире Шумилкине, Александре Фельдмане. Эти люди создают сегодняшнюю историю Харькова.Как знать, возможно, прочитав эту книгу, кто-то испытает чувство гордости за своих знаменитых земляков и посмотрит на Харьков другими глазами.

Владислав Леонидович Карнацевич

Словари и Энциклопедии / Неотсортированное / Энциклопедии