14 друзей хунты

когда осколокпролетает мимои от тебя в трех метрахразорвалась минаты понимаешьлучше всякого психологаастрологацелителятеологачто умер ты ужеа всё что дальшебонусдаршанс что-то сделать жене для пафосане для бахусане для брабусаа для нихдля детейстариковбольныхкоторые разуверились в томчто мир соткан из Светабудто полный алмазов ларецчто есть лишь один Твореца тьма и больлишь знаки томукто ищет еелюбовьX.2014

* * *

колисьчерез кілька роківзберуться всі хто доживзгадати тих

хто назавждизалишився молодимзалишився трохи кращимніж бувдоки поруч живвони житимуть в спогадах вічновічним прикладомй докором всімвсім тимхто дожив донинівсім тимхто чомусь доживVIII.2016

* * *

чуєш брате мійчи чуєш брате мійвороги прийшливійну принесличас братись за зброюнам ставать до боючую брате мійох чую брате мійдіточок вкладуз тобою підуяка буде долярозділю з тобоючуєш брате мійчи чуєш брате мійворог навкругитанки гради й митак вже склалась долянас лишилось двоєчую брате мійох чую брате мійякщо час прийшов

віддамо всю кровтіло в землю-матінкудушу в небо батьковічуєш брате мійчи чуєш брате мій………не мовчибрате не мовчиIV.2016

* * *

а волянедарма два має значенняі не існують нарізно вонищоб волю мативолю треба проявлятищоднящоночів діях і думкахнадія лишна діюінше крахVIII.2016

* * *

розквітають   різнотрав’ямспогади сумніі невпевненість враз квітнеможе такчи ніна безкрайньому просторімаки степовіпохилилися од вітруледь не до землівітер хвилями здіймаєморе диких травя по ньому

наче човендень і ніч блукавтак хотілося щоб бурязбила мене з нігі поглинула під співицвіркунів малихмарилося маревомморе степовехмарилося хмарамихто ж я єVIII.2016

* * *

какой же острой стала стальтвоей  реальностикакой же тонкой стала граньрациональностиокопы рытьаорту вскрытьили любитьдобро творитькак же непросто сохранить остатки разумав водовороте красных рекза жаром воспаленных векиз них барханы по утрумне выгребатьнетне могуно ведь смогусмогусмогуVII.2016

* * *

стелется дымто как будто примета

только я позабылк чемухочется солнцатепла и летапусть уж лучше к немук немустал в желаньях я просткак холствсе что хочешь на нем пишинарисуй мне рекунад нею мостк берегамутонувшим в тишиIII.2016

* * *

воронкигильзыразорванный  жгутно птицы поюти тутIII.2016

* * *

снова чищу свой автоматруки пахнут вэдэшкой и масломвижу ты написала в привати к планшету вмигтянутся пальцыони черныев гари и в сажетак черны эти днибез тебяно мгновенно они светлеютс каждым словом твоимдля меняII.2016

* * *