a9iqnian

З настанням ночі Ілея вийшла на вулицю, щоб насолодитися краєвидом і поверненням тиші. Сидячи на вершині храму і дивлячись на ліс і зірки, Ілея насолоджувалася копченим м'ясом, яке вона купила в Riverwatch.

I do like it here. The feeling of freedom is something else… I never felt like this on Earth. If this is virtual reality, then they fucking nailed it.

Мені тут подобається. Відчуття свободи – це щось інше... Я ніколи не відчував себе таким на Землі. Якщо це віртуальна реальність, то вони, блядь, її прибили.

Lying down on her rather comfortable cloak and using one of the blankets as a pillow, she appreciated the sky nearly as much as the meat.

Лежачи на своєму досить зручному плащі і використовуючи одну з ковдр як подушку, вона цінувала небо майже так само, як і м'ясо.

Tomorrow I’ll find one of the drakes and fight it. Maria said they can breathe fire to an extent and are very fast and tough. We’ll see if they’re too tough for Destruction. She glanced at her fist absentmindedly. That golem certainly wasn’t.

Завтра я знайду одного з селезнів і буду битися з ним. Марія розповіла, що вони можуть дихати вогнем до певної міри, вони дуже швидкі та витривалі. Подивимося, чи не будуть вони занадто жорсткими для Руйнування. Вона розсіяно глянула на кулак. Цей голем, звичайно, не був.

She wanted a proper fight. A true test of her new powers. Blinking back down to her chamber, she couldn’t help but grin. She had food, blankets, and even a backpack.

Вона хотіла нормального бою. Справжнє випробування її нових сил. Моргнувши назад до своєї кімнати, вона не могла стриматися від усмішки. У неї була їжа, ковдри і навіть рюкзак.

Damn, I should get candles or something. Not for down here though. This place is a fire hazard. Maybe in the main hall though.

Блін, я маю дістати свічки чи щось таке. Але не для нас. Це місце є пожежонебезпечним. Хоча, можливо, в головному залі.

She realized that the temple already felt more like home than her old apartment had. She liked it here. And for the first time in a long time, she was excited about what tomorrow might bring. Finally, Ilea fell asleep to thoughts of candles and a burning Chamber of Awakening.

Вона зрозуміла, що храм вже більше схожий на дім, ніж на її старій квартирі. Їй тут сподобалося. І вперше за довгий час вона була в захваті від того, що може принести завтрашній день. Нарешті Ілея заснула від думок про свічки і палаючу Кімнату Пробудження.

*

Morning came, and Ilea left for her hunt, though not before eating a generous amount of Bluemoon Grass. Blinking upstairs, Ilea looked at her hands and wondered.

Настав ранок, і Ілея вирушила на полювання, щоправда, не раніше, ніж з'їла щедру кількість трави Bluemoon. Кліпнувши очима нагору, Ілея подивилася на свої руки і здивувалася.

Hmm… I’m not nauseous anymore. At least not with Blink.

Хм... Мене більше не нудить. Принаймні не з Blink.

Looking suspiciously toward the room she had teleported from, she turned again and left the temple.

Підозріло подивившись у бік кімнати, з якої вона телепортувалася, вона знову повернулася і вийшла з храму.

Now I just have to wait for a roar.

Тепер мені залишається тільки чекати гуркоту.

Ilea moved through the trees, watching for signs of movement and listening for the heavy thud of footsteps. As she ran, she also collected any Cinderberries she could find, which helped pass the time as she patiently waited for her prey. Or predator. She wasn’t quite sure yet.

Ілея рухалася між деревами, стежачи за ознаками руху і прислухаючись до важкого стукоту кроків. Бігаючи, вона також збирала будь-яку Попелюшку, яку могла знайти, що допомагало скоротати час, коли вона терпляче чекала на свою здобич. Або хижак. Вона ще не була впевнена.

After half an hour, she heard the first echoing roar.

Через півгодини вона почула перший лункий гуркіт.

Running in the direction of the sound, Ilea found it difficult to locate the source of the noise. The forest was a kind of echo chamber, and the trees bounced the cries such that, at times, they seemed to come from all around her. Other times they muffled them entirely. She soon lost the trail.

Біжучи в напрямку звуку, Ілея виявила, що їй важко знайти джерело шуму. Ліс був чимось на кшталт ехокамери, і дерева відбивали крики так, що часом здавалося, що вони долинають звідусіль навколо неї. В інших випадках вони приглушували їх повністю. Незабаром вона збилася зі сліду.

Back to square one, I guess.

Повертаючись до початкового стану, мабуть.

Waiting again, she used Magic Perception to survey the area. There was only a general faint glow, nothing especially bright.

Знову чекаючи, вона скористалася магічним сприйняттям, щоб оглянути місцевість. Було лише загальне слабке світіння, нічого особливо яскравого.

I really have to use it more often… Another roar broke through the thought. That one’s closer.

Мені дійсно доводиться частіше ним користуватися... Ще один гуркіт прорвався крізь цю думку. Це ближче.