Диригент

— Очевидно, що агентка Такер забула уточнити дещо: Нельсон справді виїжджав до деяких місць події у складі рятувальної групи, проте він повернувся з Бруксвіля раніше і наразі його перебування в Новому Орлеані офіційно не підтверджено. А ще вона забула згадати, що Саласар вважає, що диригентом може бути чоловік на ім’я Мартін Ленкс, який убив свою родину вісімнадцять років тому, але сумнівається, що Нельсон відповідає цьому профілю.

— Наскільки я зрозумів, він — ваш головний підозрюваний.

— Ти запитуєш у мене чи в агентки Такер?

— Алоїзію, заради бога! — благально скрикнув Вілсон.

— Нельсон — один із наших підозрюваних, але всі докази проти нього є непрямими. Ми чекаємо нагоди допитати його напарника з рятувальної групи. Приблизно о шостій ранку Такер мала відправити мені звіт з інформацією про його виїзди до місць події. Я ще не отримав документа, але бачу, що ви вже ознайомилися з ним.

— Такер спробувала зв’язатися з тобою, але запевняє, що у неї нічого не вийшло.

— Що ще ви хочете сказати? — Його голос був суворим і нетерплячим.

Вілсон кивнув Вердону. Було очевидно, що Дюпре здогадався, до чого вони хилять. Не було сенсу затягувати.

— Агентка Такер мала розмову з дружиною Нельсона, — випалив Вердон, почуваючись не в своїй тарілці.

— Що? — То було не звичайне запитання. Його не цікавило, як пройшла бесіда. Він запитав, як вона насмілилася це зробити.

Вердон зрозумів підтекст.

— Чому вона не попросила дозволу? — наполягав Дюпре.

— Послухай, Дюпре, я розумію, що ти гніваєшся, але зв’язок фактично відсутній; у Новому Орлеані не працюють мобільні телефони; попри всі наші можливості, ми витратили більше години, намагаючись додзвонитися до тебе на стаціонарну телефонну лінію.

— Коли саме вона дізналася, що Нельсона немає в Маямі? — мовив Дюпре, не реагуючи на зауваження Вердона.

— Десь після сьомої ранку.

— Чому ж тоді вона не сповістила нас? Зараз майже одинадцята. Після відключення електроенергії ми втратили телефонний зв’язок, але я дав їй чіткі розпорядження — повідомляти мені будь-яку нову інформацію електронною поштою.

— Нової інформації було обмаль. Їй здалося, що найкраще рішення — поспілкуватися з дружиною Нельсона. Це найбільше допоможе розслідуванню.

— О котрій годині?

— Дюпре...

— О котрій годині вона розмовляла з дружиною Нельсона? Від Маямі до Тампи треба їхати чотири години машиною.

— Це нам не відомо, — збрехав Вілсон, усвідомлюючи, що Дюпре все знає.

Вердон спробував розрядити напруження:

— Ти сам визнав, що ураган і відключення електроенергії спричинили проблеми зі зв’язком.

— Я перебуваю у підрозділі Служби порятунку. Тут працює генератор. Тридцять операторок відповідають на телефонні дзвінки. Мені важко повірити, що Такер не мала можливості зв’язатися зі мною. Ви ж знайшли спосіб додзвонитися сюди, коли вам знадобилося розповісти щось важливе, — саркастично зауважив Дюпре.

— Алоїзію... — примирливо мовив Вердон.

— Алоїзію, — провадив далі Вілсон, — річ у тім, що дружина Нельсона підтвердила, що його поведінка була підозрілою. Він прийшов до неї позавчора. Вона каже, що Нельсон видався їй навдивовижу спокійним, дивним і загадковим, геть не схожим на чоловіка, що страждає, яким він був останнім часом. Говорив незрозумілі речі. Цитуючи дослівно: «Я винен у всьому, що сталося, і знаю, що все робив неправильно, але я вирішу проблему. Зараз я мушу йти, бо на мене чекають невідкладні справи. Коли я повернусь, я буду готовим виправити всі помилки».

— Він сказав «всі помилки» чи «всі мої помилки»? — поцікавився Дюпре.

— Наскільки я зрозумів, «всі помилки».

— Можливо, йдеться про обіцянку чоловіка, який старається виправити свої помилки, але не виключено, що він оголошує, що ось-ось настане довгоочікувана мить, — зазначив Дюпре. — «Помилки» передбачають, що він не бере на себе відповідальності за них, хоча налаштований усе виправити. Саласар вважає, що наш об’єкт лише відтерміновує вбивство своєї сім’ї до конкретної дати, оскільки чекає на якийсь «знак». Ми ще працюємо над цією версією.

Замислившись, Дюпре витримав паузу. Коли він заговорив, у його голосі знову забриніло обурення.

— Чи розумієте ви, наскільки значущим є те, що я почув від вас? Ця інформація є надзвичайно важливою для розслідування, і агентка Такер навмисно приховала її від мене. Вона вчинила нерозсудливо. Наша операція під загрозою зриву, якщо виявиться, що Нельсон — той, кого ми шукаємо. Він може зателефонувати дружині, а вона, ймовірно, розповість йому про розмову з Такер. І тоді він запідозрить, що ми полюємо на нього.

— Саме тому ми подзвонили тобі, Дюпре, — пояснив Вердон. — Я розпорядився провести рятувальну операцію родини Нельсон і призначив Такер очільницею групи в Маямі.

Дюпре мовчав.

— Алоїзію, — примирливо мовив Вілсон, — ти маєш зрозуміти.

— Невже ви настільки сліпі, що не здогадуєтесь, що замислила Такер?

Тяжке зітхання Майкла Вердона було добре чути на іншому кінці дроту.