Дитинство. Молодість. Літня пора

Насправді захвату він не відчув. І то не тільки через пісок, що налізає всюди: адже є ще й докучливе запитання, чому ця жінка, якої раніше він ніколи не бачив, віддалася йому? Невже можна повірити, що під час звичайної розмови вона розпізнала таємне полум’я, яке бурхає в ньому, полум’я, яке позначає його як художника? А може, вона просто німфоманка, і саме про це делікатно застерігав його Поль, кажучи, що Жаклін «ходить на терапію»?

У сексі він не зовсім неосвічений. Якщо чоловік не отримав насолоди від акту кохання, тоді й жінка не отримала її — про це він знає, це одне з правил сексу. Але що відбувається потім між чоловіком і жінкою, які зазнали невдачі в цій грі? Чи неодмінно вони згадуватимуть свою невдачу, коли зустрінуться ще раз, і бентежитимуться?

Уже пізно, ніч холоднішає. Вони мовчки одягаються й повертаються до бунгало, де вечірка вже починає розходитись. Жаклін бере свої туфлі й сумочку.

— На добраніч, — каже вона господареві й цілує його в щоку.

— Ти їдеш? — запитує він.

— Так, відвезу Джона додому.

Господар анітрохи не здивувався.

— Що ж, добре провести час, — каже він. — Вам обом.

Жаклін — медсестра. Джон ніколи не знався з медсестрами раніше, але існує поширена думка, що, працюючи серед хворих та вмирущих і допомагаючи їм справляти фізичні потреби, медсестри починають цинічно ставитися до моралі. Студенти-медики чекають миті, коли підуть на нічні зміни в лікарні. Медсестри зголодніли за сексом, запевняють вони. Вони злягаються будь-де й будь-коли.

Жаклін, проте, — не звичайна медсестра. Вона медсестра з «Guy’s», поквапилась повідомити жінка, вчилася акушерства в лікарні «Guy’s» у Лондоні. На грудях блузки з червоними нашивками на погонах вона носить невеличкий бронзовий значок — шолом і рукавицю з гаслом «Per Ardua» («Через труднощі»). Вона працює не в публічній лікарні «Ґрут-Шур», а в приватній клініці, де вища платня.

Через два дні після події на Кліфтон-біч Джон дзвонить у двері сестринського гуртожитку. Жаклін чекає його у вестибюлі, вбрана для прогулянки, і вони одразу ж виходять. У горішніх вікнах схилилися вниз обличчя, спостерігаючи сцену, і він розуміє, що решта сестер пильно вивчає його. Він надто юний, вочевидь надто юний для тридцятирічної жінки, а в поношеному вбранні, без автомобіля — безперечно, не така вже велика здобич.

За тиждень Жаклін покинула сестринський гуртожиток і перебралася в його квартиру. Озираючись назад, Джон не пригадує, що запрошував її, він просто не чинив опору.

Доти він ніколи ні з ким не жив і, звичайно, не жив із жінкою, з коханкою. Він змалку мав окрему кімнату з дверима, які замикалися. А квартира в Моубреї складається з єдиної довгої кімнати з дверима біля входу, що ведуть до кухні і ванни. Як він виживатиме тут?

Джон намагається бути гостинним зі своєю несподіваною новою подружкою, намагається дати їй місце. Але за кілька днів уже починає обурюватися безладдям шухляд і валіз, розкиданим усюди одягом, хаосом у ванні. Він боїться дирчання скутера, яке повідомляє, що Жаклін повертається з денної зміни. Вони й далі кохаються, але між ними стає дедалі більше тиші, він сидить за столом і вдає, ніби заглибився в книжки, а вона, знехтувана, тиняється, зітхає й курить сигарету за сигаретою.

Зітхає вона багато. Саме в цьому виявляється її невроз, якщо це справді невроз: у зітханнях, чутті виснаженості, а іноді в безгучному плачі. Енергія, сміх і сміливість їхньої першої зустрічі звелися нінащо. Веселощі тієї ночі, здається, були лише розривом у хмаровинні мороку, то був, можливо, ефект алкоголю чи навіть ролі, яку прибрала собі Жаклін.

Вони сплять разом у ліжку, призначеному для одного. В ліжку Жаклін без упину розповідає про чоловіків, які скористалися нею, про терапевтів, які намагалися запанувати над її розумом і перетворити її в свою маріонетку. Невже й він — один з цих чоловіків, запитує себе Джон. Невже він використовує її? І чи є якийсь інший чоловік, якому вона скаржиться на нього? Він засинає, коли вона ще говорить, і прокидається вранці виснажений.

Жаклін, за всіма стандартами — приваблива жінка, набагато привабливіша, набагато розвиненіша, набагато досвідченіша, ніж він заслуговує. Щира правда полягає в тому, що, якби не суперництво між сестрами-близнючками, вона б не ділила з ним ліжко. Він — пішак у грі, в яку грають сестри, грі, що набагато передує його появі на сцені, тут він не має ніяких ілюзій. Але він той, кому поталанило, він не може сумніватися у своєму щасті. Адже він поділяє квартиру з жінкою, на десять років старшою від нього, досвідченою жінкою, що під час своєї праці в лікарні «Guy’s» спала (каже вона) з англійцями, французами, італійцями і навіть одним персом. Якщо він не може претендувати, мовляв, його кохають задля нього самого, то принаймні має шанс розширити свою освіту в царині еротики.