Сад божественних пісень

Гей, поля, поля зеленi,Поля, цвiтом оздоблннi,Ах, долини, балки,I могили, й пагорки!Ах ви, вод потоки чистi!Береги рiчок травистi!Ах, кучерi якi у дiбров цих i гайкiв.Жайворонок мiж полями,Соловейко мiж садами, -Той угорi дзвенить, iнший на гiллi свистить.А коли зiйшла денниця,То спiва пiд той час птиця.Музика тут навкруг - у повiтрi шум i pyx.Тiльки сонце визирає, -Вiвчар вiвцi виганяє,На сопiлку свою котить трелi по гаю.Пропадайте, думи труднiI мiста багатолюднi

Я й на хлiбi сухiм житиму в раю такiм.

Пісня 14-та

Стародавня малоросiйська [141] про марноту i звабу. На цю силу:

«Нexaй я стою на сторожi своїй, i нехай на облозi я стану» (Авакум) [142]. Обновлена в 1782 poцi.

1То яка ж та слава нинi?Глянь на бучу в цiй годинi!Iзраїле! Гiдри-звiра [143]Чи велика в ньому мipa,Треба зрозумiти.2Булава i скипетр сяє,Рано вставши - слава злая,Серце пробива тривога,Руки зв'язанi i ноги,Як минути ciтi?3Нинi п'яна скаче воля,Рано вставши- марна доля.

Iзраїле! Того звiраКуди цiль ведуть i мipa?Треба вже прозрiти.4Шле сирен [144] iз океануПicню солодко-оманну,Бiдная душа - в розпуттi,Хоче назавжди заснути,Землi не сягнувши.5Плоть i свiте! Пекло люте!Все в тобi наскрiзь отрута,Щелепами позiхаєшI усе пiдряд ковтаєш,Як минути ciтi?6Ця пучина вcix ковтає,Ця щелепа всiх з'їдає,

Iзраїле! Кита-звiра [145]Це мета, i глузд, i мipa,Плоть ту не наситиш!7Розпусти свoї вiтрила,Розуму свойого крила,Пливучи по буйнiм морю [146],Возведи зiницi вгору -Шлях знайдеш правдивий.8Краще жити у пустинi,Зачинившись у яскинi,По безвiддях вiк пробути,Знадних голосiв не чути.Будь менi, Iраклiй тщивий,Будь Iона прозорливий,Голови спали змiїнi,З китової блювотини [147]Скочить дай на кефу [148]

.

Пісня 15-та

Великiй cy6oтi. Iз цього зерна: «I вiн вiдпочив у днi сьомiм» [151]. «Ще ввiйдуть у cпокiй мiй» [152].

Лежит у трунi, святкуєш суботу,По працi важкiй, по кривавiм поту.До тебе вже справ князь зовсiм не має,Князь свiту цього, що всiми владає.О нерозгаданий це слiд!О перемоги новий рiд!О сине Давидiв!Давидiв сину, Лазаря ти поставивIз мудростi землi до небесної слави.Убий тiлесну у менi роботу -I будем разом святкувать суботу.Дозволь ступити у твiй слiд,Пiзнавшиперемоги рiд,О сине Давидiв! [153]

Пісня 16-та

На цю силу: «Я веселку свою дав у хмapi» [161].