Читаем Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» полностью

Ось так у сорок вісім років місіс Евелін Кауч із Бірмінгема, штат Алабама, розпочала неймовірне таємне життя.

Мало хто з людей, спостерігаючи цю пухкеньку миловидну домогосподарку середніх років і з середнього класу десь у магазині чи за буденною працею, міг собі уявити, як тієї миті вона подумки відстрілює з автомата геніталії ґвалтівників і затоптує домашніх тиранів на смерть своїми черевиками (спеціально розробленими проти чоловіків, що б’ють своїх дружин).

Евелін навіть вигадала для себе таємне кодове ім’я, що наганяло страх усьому світу: ТОВАНДА-МЕСНИЦЯ!

І, поки усміхнена Евелін ходила по своїх справах, Тованда шкварила розбещувачів дітей електричними дротами, поки в тих волосся не ставало дибки. Вона вкладала крихітні бомби в журнали «Плейбой» і «Пентхауз», аби ті, розгортаючись, вибухали. Вона давала наркоділкам надмірну дозу й залишала конати на вулиці; змушувала лікаря, що бовкнув її матері про рак, простувати вулицею голяка, а всі медичні працівники, включно з гігієністами й дантистами, насміхалися з нього й жбурляли каміння. Милосердна месниця, вона завжди чекала, поки він дійде до кінця, і лише тоді вибивала йому мізки молотом.

Тованда здатна була робити все, що забажає. Вона поверталася в часі й лупцювала апостола Павла, який писав, що жінки мають мовчати. Тованда вирушала в Рим і скидала зі святого престолу папу, а на його місце садовила черницю, і щоб священики прали й готували для неї — для різноманітності.

Тованда з’являлася у програмі «Зустріч із пресою» і спокійним тоном, з холоднокровним виразом очей і в’їдливою усмішкою дебатувала з кожним, хто не погоджувався з нею, допоки ті, вщент рознесені її блискавичною логікою, розридавшись, не вибігали зі студії. Вона приїздила до Голлівуду й віддавала наказ, щоб усі актори на головних ролях грали в парах з акторками свого віку, а не з двадцятирічними дівчатками з бездоганним тілом. Вона напускала щурів на володарів міських нетрів, аби ті зжерли їх із тельбухами, і розсилала їжу та засоби контролю народжуваності бідним людям по всьому світу, як чоловікам, так і жінкам.

І завдяки своєму баченню й прозорливості вона стала відома цілому світові як Тованда Великодушна, Гроза Неправедних і Незрівнянна Правителька.

Тованда постановляла, щоби в уряді була рівна кількість чоло­віків та жінок, і була присутня на мирних перемовинах; зі своєю­ командою вчених-хіміків вона долала рак і винаходила пігулки, які дозволяли їсти все що завгодно і при цьому не набирати ваги; люди зобов’язані були отримувати ліцензію на народження дітей і доводити свою відповідність, фінансову та емоційну, — більше жодних голодуючих та побитих дітей. Джеррі Фолвелл27 мав відповідати за виховання всіх незаконнонароджених бездомних дітей; більше не можна було присипляти кошенят і щенят, усім їм надавався власний штат — можливо, Вайомінг або Нью-Мексико; учителі й медсестри одержували ту саму зарплатню, що й професійні футболісти.

27

Американський пастор, проповідник, громадський діяч і телеведучий, відомий своїми радикальними консервативними поглядами на мораль і політику.

Вона припиняла будівництво усіх багатоквартирних будинків, особливо з червоними черепичними дахами; а Вен Джонсон отри­мував власне шоу на телебаченні… Він був одним з улюбленців Тованди.

Хуліганів, які розмальовують стіни графіті, занурювали в діжу з невивідною фарбою. Діти знаменитих батьків втрачали право писати книжки. І вона особисто стежила за тим, щоб усі добрі чоловіки й турботливі татусі, які тяжко гарують, отримували кожен у подарунок поїздку на Гаваї, а на додачу — моторний човен.

Тованда вирушала на Медисон-авеню й брала під керів­ництво всі модні журнали; усіх моделей вагою менш ніж шістдесят кілограмів було звільнено, а зморшки раптом ставали сексуально привабливими. Знежирений селянський сир заборонявся по всій країні назавжди. Те саме стосувалося й морквяних паличок.

А лише вчора Тованда впевненим кроком увійшла до Пентагону, забрала всі бомби та ракети й натомість роздала тутешнім хлопцям іграшки, щоб бавилися. Тим часом її сестри робили те саме в Росії. Потім вона з’явилася у вечірніх шестигодинних новинах і передала весь військовий бюджет громадянам Сполучених Штатів, старшим за 65 років. Того дня Тованда була настільки зайнята, що спати Евелін лягла цілком виснаженою.

Нічого дивного. Сьогодні, поки Евелін готувала вечерю, Тованда стратила цілу кімнату режисерів порно, в тому числі ди­тячого. А пізніше, коли Евелін мила посуд, Тованда власноруч висаджувала в повітря Близький Схід, аби запобігти Третій світовій війні. І тому, коли Ед заволав зі свого лігва, вимагаючи ще пива, перш ніж Евелін встигла зупинити її, Тованда крикнула:

— СТУЛИ ПИСОК, ЕДЕ!

Він дуже тихо підвівся зі свого крісла з відкидною спинкою й увійшов до кухні.

— Евелін, з тобою все гаразд?..

«Вімз віклі»

(Тижневик міста Вісл-Стоп, Алабама)

9 лютого 1943 р.

Війна набирає оберти

Перейти на страницу:

Похожие книги

100 знаменитых харьковчан
100 знаменитых харьковчан

Дмитрий Багалей и Александр Ахиезер, Николай Барабашов и Василий Каразин, Клавдия Шульженко и Ирина Бугримова, Людмила Гурченко и Любовь Малая, Владимир Крайнев и Антон Макаренко… Что объединяет этих людей — столь разных по роду деятельности, живущих в разные годы и в разных городах? Один факт — они так или иначе связаны с Харьковом.Выстраивать героев этой книги по принципу «кто знаменитее» — просто абсурдно. Главное — они любили и любят свой город и прославили его своими делами. Надеемся, что эти сто биографий помогут читателю почувствовать ритм жизни этого города, узнать больше о его истории, просто понять его. Тем более что в книгу вошли и очерки о харьковчанах, имена которых сейчас на слуху у всех горожан, — об Арсене Авакове, Владимире Шумилкине, Александре Фельдмане. Эти люди создают сегодняшнюю историю Харькова.Как знать, возможно, прочитав эту книгу, кто-то испытает чувство гордости за своих знаменитых земляков и посмотрит на Харьков другими глазами.

Владислав Леонидович Карнацевич

Словари и Энциклопедии / Неотсортированное / Энциклопедии