Unknown

Прогітлерівська політика Ватікану базувалася на ста­рому, міцному, солідному фундаменті, закладеному ще в XIV—XVII століттях спільними зусиллями римських пап і німецької династії Габсбургів. Цей союз римської лисиці і німецького вовка особливо пишно розцвів у кри­вавій темряві контрреформації. З часом, коли головний табір німецьких завойовників перемістився з Дунаю на ріку Шпре, Ватікан запалився такою ж палкою любов’ю до протестантської Пруссії, з якою він незмінно ставився до ультракатолицької Австрії. Зміст споконвіку проні- мецької політики Ватікану недвозначно виклав папа

Лев XIII в розмові з імператором Вільгельмом II:

«Німеччина повинна стати мечем католицької церкви».

Після Жовтневої революції значення німецького ме­ча в планах католицької реакції надзвичайно зросло. Примара великого соціального перевороту, яка бродила по Європі, постала перед світом, втілена в плоть і кров молодої Радянської держави, яка переможно відбила атаки контрреволюційної коаліції. Лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» набув нового, більш грізного ввучання. У світі народилась вітчизна пролетарів, до її голосу, до її твердої, рішучої ходи з радісним трепетом прислуховувались мільйони трудівників земної кулі.

А в папській столиці запанували тривога і смятіння. Перемога фашизму в Італії не могла вважатися серйозним контрзаходом: потрібний був союзник, який був би здіб­ний не тільки захистити імущі класи Європи від при­йдешньої революції, але й завдати смертельного удару першій у світі республіці трудящих. Таким союзником Ватікану в Європі могла стати тільки Німеччина, до зубів озброєна, безприкладно агресивна, побудована при цьому за образом і подобою католицької церкви: «з непогріш­ним, самодержавним пастирем» нагорі і отарою безсло­весних баранів внизу, коротше кажучи,— фашистська Ні­меччина.

Ось чому прихід Гітлера до влади був сприйнятий з непідробленою радістю. Ватікан виявився першою су­веренною державою, яка вступила у формальні перего­вори із зграєю гітлерівських вбивць. Після підписання берлінського конкордату всі зусилля папи та його кар­диналів направляються на підтримку нацистської Німеч­чини і всіх фашистських сил по обидва боки океану.